Кінематека України Національна

Визначення і загальна характеристика

КІНЕМА́ТЕКА УКРАЇ́НИ Національна Засн. 1940 на базі від­ділу техфільму Київ. кінофабрики як Київ. кіностудія учбових фільмів. 1942–44 еваку­йовано до Ташкента, де випускала навч. і пропагандист. фільми для рад. армії. Від 1944 — «Київтехфільм», від 1954 — Київ. кіностудія наук.-популяр. фільмів («Київнаукфільм»), від 1992 — сучасна назва. При закладі 1959 створ. Творче обʼ­єдн. худож. мультиплікації (від 1990 — Кіностудія анімаційних фільмів Українська). У післявоєн­ні роки тех. база студії забезпечувала можливість виробництва 60 ч. (бл. 10 год. екран. часу) стрічок пере­важно на с.-г. і військ. теми. 1966 введено в дію новий студій. комплекс, що роз­ширило продукува­н­ня докум., наук.-популяр., техніко-пропагандист., навч. і реклам. кінокартин до 400 за рік (500 ч., бл. 90 год. екран. часу), вивело студію у лідери світ. наук. кінемато­графа. Нині К. У. Н. має знімал. павіль­йони, цехи спец. і комбінов. зйомок, тех. і компʼютер. анімації, комплекс для звук. оформле­н­ня фільмів. На під­приємстві зберігають, ре­ставрують, впорядковують, тиражують і поширюють наукові, наук.-популярні, наук.-пі­знавал., наук.-художні, документальні стрічки на теми війська, історії, крає­знавства, етно­графії, культури, природо­знавства, екології, медицини, напрямів науки; окремо випускають кінокартини для дітей та юнацтва. Серед шедеврів світ. неігрового кіно: наук.-популярні фільми — «Вони бачать знову» (1947), «Слідами невидимих ворогів» (1955), «Порт­рет хірурга» (1964; усі — реж. М. Грачов), «Мова тварин» (1967), «Сім кроків за горизонт» (1968), «Чи думають тварини?» (1970), «Біля джерел людства» (1976), «Дерзайте, ви талановиті» (1979), «Коли зникають барʼєри» (1980; усі — реж. Ф. Соболєв), «Індійські йоги. Хто вони?» (1970, реж. А. Серебреников), «На­ближе­н­ня до істини» (1972, реж. В. Під­палий), «Зірка Вавилова» (1984, реж. А. Борсюк), «Девʼять років з екс­трасенсами» (1989; реж. В. Олендер); наук.-пі­знавал. — «Не­знаний воїн», «Доба жорстока, як вовчиця» (обидва — 2001, реж. А. Микульський); ігрові — «Доміно» (1974), «Му­станг-іноходець» (1975), «Димка» (1985; усі — реж. І. Не­греску), «Люди і дельфіни» (1984, реж. В. Хмельницький); анімаційні — серіал «Як козаки...» (1967–95, реж. В. Дахно), «Пригоди капітана Врунгеля» (1976–79), «Лікар Айболить» (1984), «Острів скарбів» (1988; усі — реж. Д. Черкаський), «Пригоди коваля Вакули» (1977, реж. Є. Сивокінь), «Аліса в Країні Чудес» (1981), «Аліса в Задзеркал­лі» (1982), «Три Паньки» (1989; усі — реж. Є. Пружанський). 1993 знято унікал. цикл стрічок «Неві­дома Україна. Нариси нашої історії» (реж. Р. Плахов-Модестов, Л. Анічкін, Д. Бог­данов, В. Хмельницький, В. Марченко, С. Лосєв), що складається з 144-х оповід­ей тривалістю 15–30 хв. про приховані чи малові­домі моменти вітчизн. історії, становле­н­ня укр. війська, права та медицини. У різні роки на студії працювали: реж. — Т. Золоєв, А. Кордюм, Л. Кордюм-Островська, Р. Сергієнко, А. Серебреников, Ф. Соболєв, І. Стависький; сценаристи — Т. Дмитрук, О. Рожен, Є. Шаботенко, Є. Шафранський; кіно­оператори — В. Кордун, Г. Лемешев, С. Нові, Л. Прядкін, В. Чу­принін та ін. Нині серед реж. — К. Крайній, В. Олендер, Р. Плахов-Модестов. 1967 К. У. Н. нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора. Понад 500 стрічок, знятих на кіностудії, від­значено призами і дипломами всеукр., всесоюз. і між­нар. кінофестивалів. Ген. дир. — Д. Вулицький (від 2012).

Літ.: Історія українського радянського кіно: В 3 т. Т. 2. 1931–1945. 1987; Кинемато­графия Украины: 1986–1989. 1990; Кінемато­графія України: 1990–1992. 1993; Фільми України: 1992–1996. 1996; Фільми України: 1997–2000. 2000 (усі — Київ).

В. В. Марченко

Завантажити статтю