МОРГУ́Н Федір Овксенті­йович (28. 05(10. 06). 1910, с. Ярославець, нині Кролевец. р-ну Сум. обл. — 04. 05. 1990, Черкаси) — поет, журналіст, пере­кладач. Член СПУ (1950). Обл. літ.-мист. премія ім. В. Симоненка (1986). Закін. Літ. ін­ститут у Москві (1940). Писав укр. і рос. мовами, дебютував 1930 віршем «Пісня молодого тракториста». Від 1935 — на журналіст. роботі: завідувач від­ділу рай. г. «Новый Донбасс». 1943–52 служив у рад. армії на тер. Казах­стану, від 1952 — літ. консультант, заст. гол. ред., ред. ж. «Советский Казах­стан», секр. правлі­н­ня СП Казах­стану. Від 1972 — у Черкасах, до 1977 — відп. секр. обл. організації СПУ. Вірші М. — роз­думи про людські долі, працю й дружбу, природу та коха­н­ня, їх обʼєд­нує автор. прагне­н­ня бути причетним до всього, чим живуть, про що мріють його сучасники, бажа­н­ня добрим і влучним словом нагадати їм про морал. чистоту й традиції нар. етики. Поет. манері М. властиві ліризм, оповід­ні інтонації. Пере­клав з казах. мови повість «Зовуть мене Кожа» Б. Сокпакбаєва (1973), роман «Буран» Т. Ахтанова (1974), зб. «Казахські прислівʼя та приказки» (1976; усі — Київ), низку оповідань М. Ауезова та ін. Окремі твори М. пере­кладено казах. і туркм. мовами.