МОРГУ́Н Федір Трохимович (09. 05. 1924, х. Новоолександрівка, нині село Покров. р-ну Донец. обл. — 07. 07. 2008, Київ, похов. у Полтаві) — фахівець у галузі землеробства, радянський і партійний діяч, письмен­ник. Доктор сільськогосподарських наук (1995), іноз. чл. УААН (1995). Герой Соц. Праці (1976). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Член НСПУ (1974). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Дні­проп. с.-г. ін­ститут (нині Дні­про, 1949). Від­тоді працював агрономом у Полтав. обл.; 1952–53 — директор Красенів. цукрорадгоспу (Чорнобаїв. р-н Полтав. обл.); 1954–65 — у Казах­стані: дир. радгоспу «Толбухінський» (Кокчетав. обл.), нач. Упр. с. господарства Цілин. краю (м. Цілино­град, нині Астана); 1965–69 — в апараті ЦК КПРС; 1969–73 — 1-й за­ступник голови РМ Киргиз. РСР (м. Фрунзе, нині Бішкек); 1973–88 — 1-й секр. Полтав. обкому партії; 1988–89 — голова Держ. комітету СРСР з охорони природи (Москва); 1995–2001 — радник голови адміністрації Бєлгород. обл. (РФ); 2001–08 — голови Полтав. облдерж­адміністрації з питань с. господарства. Наукові дослідже­н­ня: технол., екон., екол. та соц. аспекти викори­ста­н­ня ґрунтозахис. без­плуж. (без­від­вал.) обробле­н­ня ґрунту. На основі ідей про біо­сферу і ноо­сферу М. модифікував без­від­вальну ґрунтозахисну технологію землеробства І. Овсінського, Т. Мальцева, О. Бараєва, канад. та амер. фермерів і разом із ученими, фахівцями та селянами широкомас­штабно впровадив на Полтавщині. Ранні твори М. пере­важно на госп. тематику. У творах остан. періоду він осмислив процес становле­н­ня нашої держави, осн. здобутки і втрати українського народу протягом поперед. століть з позицій оновленої укр. сві­домості. Його імʼям на­звано вулицю в Полтаві. Від 2010 Полтав. аграрна академія проводить Моргунів. чита­н­ня.