НАЦІОНА́ЛЬНО- ДЕМОКРАТИ́ЧНА ПА́РТІЯ (Stronnictwo Demokratyczno-Na­­rodowe) — польська політична організація. Основи партії заклали 1897 діячі Національної ліги (Р. Дмовський, З. Балицький, Я. Поплавський, В. Грабський, С. Козицький та ін.), організаційне оформле­н­ня завершене 1905. Осн. зав­да­н­нями проголошено здобу­т­тя автономії Королівства Польського у складі Рос. імперії, створе­н­ня законодав. сейму у Варшаві, полонізацію шкіл. освіти, судочинства, адміністрації, місц. самоврядува­н­ня, зокрема і на тер. Галичини. Українців, білорусів і литовців, які проживали на цих землях, ендеки (назва чл. партії) вважали етногр. групами єдиної польс. нації. Партія мала осередки у всіх губерніях Королівства Польського, брала участь у виборах до Держ. думи Рос. імперії, де її чл. складали основу фракції Польс. коло. Під час 1-ї світової вій­ни під­тримала Росію та країни Антанти. Після від­новле­н­ня незалежності Польщі 1918 пере­творена у Нац.-демо­крат. союз, 1928 — знову у Н.-д. п. У 1930-х рр. популяризувала радикал. націоналіст. гасла. Після 2-ї світової вій­ни припинила діяльність.