КІ́ЦМАНЬ — місто Чернівецької області, райцентр. Знаходиться на р. Совиця (притока Пруту, басейн Дунаю), за 25 км від обласного центру. Площа 8,6 км2. Населе­н­ня 7608 осіб (2001, складає 101,8 % до 1989), пере­важно українці, проживають також росіяни, білоруси, молдовани, румуни. Залізнична станція. Археологічні дослідже­н­ня свідчать про існува­н­ня тут поселе­н­ня вже у 12 ст. Назва міста, за однією з версій, походить від «коц» (килимок), у цій місцевості завжди було роз­винуте килимарство. Вперше згадується у грамоті молдовського господаря Олександра Доброго 1413. У 15–18 ст. було прикордон­ним, часто за­знавало нападів татарських і польських військ. Від 1774 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1778 К. на­дано право на самоврядува­н­ня та проведе­н­ня щорічного ярмарку. Тоді ж від­крито однокласну школу, на­прикінці 19 ст. — 6-класну чоловічу і 5-класну жіночу гімназії, 1904 — українсько-німецьку гімназію. Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від 6 липня 1941 до 28 березня 1944 — під румунсько-фашистською окупацією. 1939 мешкало 4,9 тис., 1959 — 5 тис., 1979 — 9,5 тис., 1998 — 7,7 тис., 2005 — 7,4 тис. осіб. Нині у місті працює виробничо-заготівельне під­приємство «Кіцманський хлібокомбінат». У К. — загальноосвітня школа, школа-інтернат, аграрний технікум, 2 дитсадки; школи мистецтв і художня, Будинок культури, Кіцманський історичний музей, кінотеатр, 2 бібліотеки; ра­йон­на лікарня, поліклініка; ДЮСШ; від­діле­н­ня 6-ти банків; готель. Є парк. Виходить газета «Вільне життя». Релігійні громади: 2 — УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, УГКЦ, адвентистів сьомого дня, євангельських християн-баптистів. Памʼятка архітектури — костел Зна­йде­н­ня Св. Хреста (1906). Збереглися будинки, в яких жили учасник революційного руху на Буковині І. Павлюк, спів­ак, артист, диригент Д. Руснак. У колишньому приміщен­ні магістрату роз­ташований Будинок культури, повітового суду — школа-інтернат. Серед видатних уродженців — Герой України, композитор, поет-пісняр Володимир і його батько письмен­ник, фольклорист, громадсько-культурний діяч Михайло Івасюки; фізик В. Головацький, лікар-дерматовенеролог О. Денисенко, лікар-патофізіолог Ю. Роговий, біо­лог І. Павлюк; вчений-агроном, громадський діяч Євген і його син архітектор, диригент, громадський діяч, член-кореспондент УВАН Іван Жуковські; поетеса М. Балан; спів­ачки, народна артистка України Ані Лорак і заслужена артистка України Оксана Савчук, режисер-по­становник, заслужений діяч мистецтв України Остап Савчук; графік В. Гнатюк; спортс­менка (стрільба з лука) Т. Дорохова. З К. повʼязані життя та діяльність братів поета Григорія (19 ст.) і письмен­ника, композитора, педагога, громадського і церковного діяча Сидора Воробкевичів, письмен­ника, пере­кладача І. Труша, пере­кладача, педагога, громадсько-культурного діяча С. Шпойнаровського, письмен­ника, пере­кладача, громадсько-культурного діяча С. Яричевського. Встановлено памʼятники В. Івасюку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, хрест воякам ОУН–УПА.