НАЗА́РЕНКО Михайло Йосипович (26. 06. 1977, Київ) — літературо­знавець, критик, письмен­ник. Кандидат філологічних наук (2002). Національна премія України імені Тараса Шевченка (2023; за кн. «Крім ‘‘Кобзаряʼʼ. Антологія української літератури. 1792–1883» у 2-х ч.). Премії Б. Стругацького «Бронз. равлик» (2010), ж. «Новый мир» та «Радуга» (обидві — 2012), Н. Галь за перекл. малої прози з англ. мови (2014, 2017), «ЛітАкцент року» (2018). Закін. Київський університет (1999), де й викладає на каф. рос. філології. Автор числен. статей, присвяч. істор. та фантаст. прозі, рецепції життя й творчості Т. Шевченка. Йому належить кн. фантаст. оповідань і повістей «Новый Минотавр» (Х., 2007). За ред. і з коментарями Н. виходили рос. і укр. перекл. творів А. Конан-Дойла, Дж. Краулі, А. Мура, Н. Ґе­ймана і Т. Пратчет­та. Від 1998 — у твор. майстерні М. та С. Дяченків «Третя сила». 2011–12 разом із Т. Кохановською вів у ж. «Новый мир» (Москва) колонку «Укр. вектор», присвяч. сучас. укр. літературі в істор.-культур. контекс­ті. Був наук. консультантом д/ф «Тарас Шевченко. Ідентифікація» С. Проскурні (2014).