НАНКЕ́ВИЧ Андрій Андрі­йович (23. 07. 1941, с. Дружелюбівка Солонян. р-ну Дні­проп. обл. — 21. 09. 1997, Полтава) — письмен­ник, журналіст. Член СПУ (1987), СЖУ (1968). Премія ім. П. Артеменка (1982) в галузі літ-ри і журналістики. Закін. Київський університет (1967). Від­тоді працював у ЗМІ, зокрема від 1975 — у г. «Зоря Полтавщини»: 1993–96 — 1-й заст. гол. ред. Друкуватися почав у студент. роки. Автор числен. репортажів, нарисів, публіцист. статей. Оповіда­н­ня та новели опубл. у ж. «Прапор», г. «Зоря Полтавщини», колект. зб. «Сонячні зажинки» (Х., 1976), альманасі «Біла альтанка» (1996), антології «Калинове гроно» (т. 2, кн. 2, 2006; обидва — Полтава). У своїх худож. творах змальовував сільс. життя, красу природи, часто звертався до образу матері, який у нього завжди болючий. Оповіда­н­ня Н. — цілісні за на­строєм, стилем, системою образ. засобів, у них роз­кривається світ глибоких почут­тів, світ людської душі — неспокійної, непідкореної, з її давніми болями і ви­страж­даними радощами, з її внутр. чистотою. Окремі твори письмен­ника нагадують мʼякий поет. стиль, гарну мову Гр. Тютюн­ника, у якого Н. навч. худож. майстерності. Деякі з них пере­кладено рос., литов., азерб., болгар. мовами.