Нанкевич Андрій Андрійович

НАНКЕ́ВИЧ Андрій Андрійович (23. 07. 1941, с. Дружелюбівка Солонян. р-ну Дніпроп. обл. — 21. 09. 1997, Полтава) — письменник, журналіст. Член СПУ (1987), СЖУ (1968). Премія ім. П. Артеменка (1982) в галузі літ-ри і журналістики. Закін. Київський університет (1967). Відтоді працював у ЗМІ, зокрема від 1975 — у г. «Зоря Полтавщини»: 1993–96 — 1-й заст. гол. ред. Друкуватися почав у студент. роки. Автор числен. репортажів, нарисів, публіцист. статей. Оповідання та новели опубл. у ж. «Прапор», г. «Зоря Полтавщини», колект. зб. «Сонячні зажинки» (Х., 1976), альманасі «Біла альтанка» (1996), антології «Калинове гроно» (т. 2, кн. 2, 2006; обидва — Полтава). У своїх худож. творах змальовував сільс. життя, красу природи, часто звертався до образу матері, який у нього завжди болючий. Оповідання Н. — цілісні за настроєм, стилем, системою образ. засобів, у них розкривається світ глибоких почуттів, світ людської душі — неспокійної, непідкореної, з її давніми болями і вистражданими радощами, з її внутр. чистотою. Окремі твори письменника нагадують м’який поет. стиль, гарну мову Гр. Тютюнника, у якого Н. навч. худож. майстерності. Деякі з них перекладено рос., литов., азерб., болгар. мовами.

Тв.: Червоний глід. К., 1981; Три тополі на вітрі. К., 1985; Така тепла осінь. Х., 1989; Іронія. П., 1991.

Літ.: Михайлин І. Прагнути глибини // Прапор. 1986. № 12; Дяченко А. Андрієві Нанкевичу — 50 // ЛУ. 1991, 26 верес.; Дениско Г. Не вберіг свої груди, Андрію…: слова прощання // Молодь України. 1997, 30 верес.; Ротач П. Андрій Нанкевич (23. 07. 1941 — 21. 09. 1997): [нарис життя і творчості] // Ротач П. Колоски з літ. ниви. П., 1999; Світлий спомин про колегу // Зоря Полтавщини. 2017, 22 верес.

М. І. Степаненко

Основні твори

Червоний глід. К., 1981; Три тополі на вітрі. К., 1985; Така тепла осінь. Х., 1989; Іронія. П., 1991.

Рекомендована література

Михайлин І. Прагнути глибини // Прапор. 1986. № 12;
Дяченко А. Андрієві Нанкевичу – 50 // ЛУ. 1991, 26 верес.;
Дениско Г. Не вберіг свої груди, Андрію…: слова прощання // Молодь України. 1997, 30 верес.;
Ротач П. Андрій Нанкевич (23. 07. 1941 – 21. 09. 1997): [нарис життя і творчості] // Ротач П. Колоски з літ. ниви. П., 1999;
Світлий спомин про колегу // Зоря Полтавщини. 2017, 22 верес.