Низова Емілія Миколаївна

НИЗОВА́ Емілія Миколаївна (24. 12. 1929, с. Грушівка, нині Криворіз. р-ну Дніпроп. обл. — 02. 08. 1997, Запоріжжя) — скульпторка. Дружина В. Дубиніна. Член НСХУ (1967). Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1953), навч. у Львів. інституті прикладного та декоративного мистецтва (1953–54; викл. І. Якунін), закін. Харків. худож. інститут (1960; викл. М. Рябінін). Працювала скульп­торкою на Запоріз. худож.-вироб. комбінаті (1961–97). Виконувала станкові жанр. та монум.-декор. композиції, деякі — у спів­авт. із чоловіком. Творчості Н. притаманне оптиміст. світовідчуття, лаконізм форм, геом. стилізація, ритм. виразність, різноманітність тем. Авторка низки пам’ятників у дусі комуніст. ідеології. Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1961. Персон. — у Запоріжжі (1977). Деякі твори зберігаються у Запоріз. ХМ. Тв.: станк. композиції — «Єдність», «За незалежність» (спів­авт.; обидві — 1961), «Гайдамаки» (1964), «Подружки», «Фронтовими шляхами» (спів­авт.), «Бандуристка» (усі — 1965), «Свинарка» (1966), «Сталевар» (1967, спів­авт.), «Подруги» (1969), «Дніпробудівники» (1970, спів­авт.), «В’єт­намка» (1971), «Соняшники» (1972), «Літо», «Юні футболісти» (обидві — 1973), «Піонери» (1974), «Радистка» (1975), «Ася» (1976), «У дні блокади (Поетеса О. Берггольц)» (1982), «Студентка» (1980-і рр.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю