Ковач Федір

КО́ВАЧ Федiр (07. 03. 1931, с. Рокитівці, нині Меджилабір. округ, Словаччина — 12. 07. 2009, м. Пряшів, Словаччина) — лiтературознавець, перекладач, громадський дiяч. Канд. фiлол. н (1971). Закiн. філол. факультет Київ. університету (1958). Учителював; 1960–63 — зав. ред. худож. літ-ри відділу укр. літ-ри Словац. пед. видавництва; 1969–2006 — на каф. української мови та літ-ри Університету ім. П. Шафарика (обидва — Пряшів). Секр. (1963–69), голова (1979–90) ЦК Культур. союзу укр. трудящих. Головний редактор журналу «Дукля» (1971–89). У 1981–90 — депутат Словац. нац. ради і чл. Ради уряду Словац. Соціаліст. Респ. у справах нац. меншин. Досліджував літературу Закарпаття 19 ст. та літ. процес українців Словаччини. Переклав українською мовою низку творiв сучас. чес. і словац. письменникiв, зокрема «Хроніка» П. Їлемницького, «Оповідання з гір» Л. Ондрейова (обидва — 1961), «Діти Ченкової» Ф. Краля (1962), «Маріанна Радвак» Я. Козака (1963), «Мати» Я. Барч-Івана (1969; усі — Пряшів). Упорядник творів Ф. Іванчова, «Біля джерел сучасності» О. Рудловчак (обидва — Пряшів, 1981), антологій укр. поетів «Srdce ako slnce» (Bratislava, 1982), «Відкритий дім» (Уж., 1982), «Карпатська замана» (К., 1990). Автор літ.-худож. композицій, драматизацій за романами «Циклон» і «Прапороносці» О. Гончара, «Терен на шляху» П. Колесника, повістю «Маріанна Радвак» Я. Козака та ін.

Завантажити статтю