НЕ́ЄДЛИ Зденек (Nejedlý Zdeněk; 10. 02. 1878, м. Літомишль, нині Чехія — 09. 03. 1962, Прага) — чеський історик, музико­знавець, літературо­знавець, громадсько-політичний діяч. Батько В. Неєдли. Доктор філософії (1900), чл. Чес. академії наук і мистецтв (1907), член-кореспондент АН СРСР (1947). Державні нагороди Чехословач­чини, СРСР, Болгарії. Закін. філос. факультет Карлового університету в Празі (1899), де й працював: від 1909 — проф. 1919–20 під­тримав європ. гастролі Укр. респ. капели під керівництвом О. Кошиця, писав рец. на її ви­ступи, видав кн. «Українська республіканська капеля» (К., 1920). Також спів­­працював із УВУ та Укр. високим пед. ін­ститутом у Празі. Один із перших чл. КП Чехословач­чини (від 1946 — чл. ЦК), ініціатор створе­н­ня та голова Товариства культур. й екон. зближе­н­ня із Новою Росією (1925), спів­кер. Союзу друзів СРСР, який неодноразово від­відував. У квітні 1939 пере­їхав до Москви. Від­тоді — проф. істор. факультету Моск. університету і ст. н. с. Ін­ституту історії АН СРСР. 1945–46 — міністр шкіл і нар. освіти, 1946–48 — міністр праці та соц. забезпече­н­ня, 1948–53 — міністр шкіл, наук і мистецтв, 1953 — за­ступник премʼєр-міністра Чехословач­чини; 1952–62 — президент Чехо­словац. АН. Водночас від 1945 був проф. Праз. університету, депутатом Нац. зборів Чехословач­чини, головою Союзу чехословац.-рад. дружби та Словʼян. комітету, чл. Чехословац. комітету захисту миру. Як історик досліджував різні етапи чес. історії, а також зх.-укр. земель, як музико­знавець — творчість Б. Сметани та історію гусит. пісень, як літературо­знавець — творчість А. Ірасека, Б. Нємцової та ін. Серед праць — «Українці» (1919), «Довбуш», «Короткий огляд історії Карпатської України» (обидві — 1944). Ви­вчав музикологію з Ф. Стешко.