Носенко Анна Іванівна

Визначення і загальна характеристика

НОСЕ́НКО Анна Іванівна (30. 07. 1979, м. Помічна, нині Новоукр. р-ну Кіровогр. обл.) — мистецтво­знавець, живописець, художниця декоративного ткацтва. Канд. мистецтво­знавства (2006). Засл. діяч мистецтв України (2024). Чл. НСХУ (2008), НСЖУ (2019). Закін. худож.-графіч. факультет Пд.-укр. пед. університету (Одеса, 2002; викл. В. Сакалюк, О. Слешинський, О. Токарева). Від 2007 працює у ньому: від 2012 — доцент кафедри образотвор. мистецтва. Наукові дослідже­н­ня: теор. про­блеми образотвор. мистецтва України, зокрема творчість художників Одеси у контекс­ті світ. мистецтва. Уклала каталоги «Сфера притяжения: Творческий проект Алексея Малика» (2008), «Галина Мещерякова» (2009), «Дмитрий Величко. Живопись» (2011; усі — Одеса). Учасниця обл., всеукр., між­народних художніх ви­ставок від 1999. Персон. — в Іл­лічівську (нині Чорноморськ, 1999), Одесі (2000, 2014–19). Для твор. манери притаман­ні роз­маї­т­тя зображал. засобів, образність худож. мисле­н­ня, сміливість композиц. побудови, виразність живопис. мови, вишуканість колористич. та пластич. рішень. Деякі роботи зберігаються в Одес. музеї зх. і сх. мистецтва, Чорномор. музеї образотвор. мистецтв ім. О. Білого.

Пр.: Роль світлового середовища у колористичній системі Д. М. Фруміної // Вісн. Харків. академії дизайну і мистецтв. 2003. № 2; Пейзаж как средоточие души: Живопись Ореста Слешинского // Художня культура. Актуал. про­блеми. К., 2007. Вип. 4; Тенденції ім­пресіонізму в одеській живописній школі // Укр. мистецтво­знавство: Зб. наук. пр. К., 2009. Вип. 9; Николай Резниченко. Путь к храму. Графика. О.; Т., 2012; У пошуках «величної простоти»: абстрактне мистецтво і дитяча творчість // Сучасне мистецтво: Наук. зб. К., 2018. Вип. 14; Светорожден­ное искус­ство. Светлана Григорье­ва. Живопись, графика. О., 2019.

Тв.: гобелени — «Сліди на піску» (2002), триптих «Флора» (2004); живопис — «Так до сонечка осінь убралася», «Вечір на лимані» (обидва — 2013), «Бузковий вечір. Париж», «Світло і тінь Чорноморʼя» (обидва — 2014), «Зу­стріч на ка­налі Сен-Мартен» (2015), «Там, де народжуються тумани» (2016), «Народже­н­ня осені», «Не­ткані візерунки» (обидва — 2017), «На Плавневому ка­налі. Вилкове» (2019); графіка — «Верховинські ритми» (2018).

Літ.: Скляр В. Весна Анны Носенко // Порто-Франко. 2016, 25 марта; Савченко С. Анна Носенко. Особистість сучасного арт-простору // Золотий фонд нації. Українці: творчість, ін­новації, інвестиції. К., 2019.

С. Г. Крижевська

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю