КО́ГУТ Микола Васильович (13. 12. 1923, с. Конюхи, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 16. 08. 2010, м. Лювен, Бельгія) — громадський діяч. Від 1941 — чл. управи Укр. освіт. товариства у рідному селі. 1944 емігрував до Німеч­чини. Закін. торг.-екон. ліцей у таборі для інтернованих у м-ку Берхтесґаден (Німеч­чина, 1948), Лювен. катол. університет (1952). Мешкав у Бельгії, до 1989 працював економістом. Водночас брав активну участь у роботі су­спільно-громад. організацій, зокрема Укр. наук.-освіт. товариства у Бельгії. Організував курси україно­знавства для дітей емі­грантів, на поч. 1970-х рр. — мандрівну книгарню, що діяла у Бельгії та Франції (під­тримував звʼязки з укр. видавництвами із різних країн). 1976–86 видавав бюлетень «Рідна школа» (вміщував публікації на його сторінках). Збирав інформацію для «Енциклопедії української діяспори», довід­ника «Матеріяли до історії українського патріярхального руху» та ін. Автор спогадів «Дорогами чужини» (Т., 2007). У 2009 пере­дав зі­брані протягом життя докум. матеріали у Держ. арх. Терноп. області.