Омелянський Василь Леонідович

ОМЕЛЯ́НСЬКИЙ Василь Леонідович (26. 02(10. 03). 1867, Полтава — 21. 04. 1928, м. Ґаґри, нині Ґаґра, Грузія, похов. у С.-Пе­тербурзі) — мікробіо­лог, шахіст. Брат П. Омелянського. Доктор ботаніки (1917, без захисту дис.), академік АН СРСР (1925), член-кореспондент Турин. мед. академії (1909), Ломбард. АН (1926; обидва — Італія). Закін. гімназію в Житомирі (1885), природн. від­діл. фіз.-мат. факультету C.-Петербур. університету (1890). Працював лаборантом на металург. заводі побл. Ростова-на-Дону (Росія). Від 1893 — в Ін­ституті екс­перим. медицини (С.-Пе­тербург): 1912–28 — завідувач від­ділу заг. мікробіо­логії. Був ред. ж. «Архив биологических наук» (від 1912), «Успехи биологической химии» (від 1924). Основний напрям наукових досліджень — ви­значе­н­ня ролі мікроорганізмів в кругообігу азоту і вуглецю в природі. За­пропонував методи виділе­н­ня і культивації нітрифікувал. бактерій, ви­вчав їх морфологію і фізіологію. Вперше виділив культури анаероб. і споронос. бактерій, що зброджують клітковину з утворе­н­ням орган. кислот і водню та ін. О. — автор першого під­ручника з мікробіо­логії російською мовою «Основы микробиологии» (С.-Пе­тербург, 1909), що витримав 9 вид. За його ред. та з перед­мовою ви­йшла кн. О. Шульгіної «Микроорганизмы почвы и ее плодородие» (Москва; Ленин­град, 1926). Був одним із найві­доміших шахістів Росії поч. 20 ст. Кращі результати у С.-Пе­тербур. турнірах: 1894 — 1–2-е м.; 1896 — 5-е м., 1902 — 1-е м., 1904 — 3-є м. Член Амер. товариства мікробіо­логів (1926).

Завантажити статтю