ОРМА́НОВ Галі (Орманов Ғали; 02(15). 08. 1907, аул Конир, нині Алматин. обл. — 15. 09. 1978, Алма-Ата, нині Алмати) — казахський письмен­ник, пере­кладач. Член СП СРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Казах. ІНО (1929) та пед. ін­ститут (1943) в Алма-Аті. Спів­працював із ред. г. «Социалистік Қазақ­стан» (1929–60); був секр. Джамбула Джабаєва (1939–45). Друкувався від 1927. Дебютував 1934 поет. зб. «Шеңбер» («Обруч»). Потім ви­йшли друком зб. віршів «Алынған қамал» («Зруйнована фортеця», 1935), «Абысын сыры» («Сповідь жінки», 1936), «Өмір да­станы» («Пісня життя», 1948), «Ой қанаты» («Крила думки», 1959), «От өзен» («Вогнен­на ріка», 1965) та ін., оповідань «Кө­терме» («Під­несе­н­ня», 1935) тощо. За життя О. видав 30 поет. збірників та книг прози. Осн. тема творів О. — тогочасна дійсність, докорін­ні зміни в житті казах. аулу та психології людей. Пере­кладав твори Т. Шевченка, І. Франка, М. Гоголя, Л. Толстого, О. Пушкіна, М. Лермонтова, С. Єсеніна, Я. Райніса, Махтумкулі та ін. На батьківщині письмен­ника його іменем на­звано вулиці, в м. Талдикорган 2008 встановлено погру­д­дя. У цьому ж році до 30-річчя від дня його смерті ви­йшов д/ф «Людина, яка йде на допомогу».