Окийченко Данило

Визначення і загальна характеристика

ОКИ́ЙЧЕНКО Данило (справж. — Вознюк Яків Олександрович; 22. 10(04. 11). 1916, с. Андрієвичі Ново­град-Волин. пов. Волин. губ., нині Ново­град-Волин. р-ну Житомир. обл. — 13. 03. 2003, Житомир) — письмен­ник, гуморист, пере­кладач. Член НСПУ (1965). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Черкас. (1939) та Житомир. (1949) пед. ін­ститути, Львів. військ.-політ. училище (1941). Учителював (від 1933), очолював від­діл культури та шкіл у ред. обл. г. «Радянська Житомирщина» (1950–61, вів сатир. сторінку «Поліська терниця»), газетно-видавн. від­діл Житомир. обл. упр. з преси (1964–69). Дебютував 1935 нарисами та віршами в камʼян. рай. газеті (нині Черкас. обл.), 1951 — гуморесками й фейлетонами у житомир. періо­диці. У твор. доробку — гуморист. оповіда­н­ня, твори на істор. тематику, зокрема про воєн­ні події, та для дітей, в яких порушував про­блеми освіти й вихова­н­ня, пита­н­ня морал.-етич. плану, йому був до­ступний жанр сатири тощо. У рукописах залишилися роман «Туман яром» (про голодомор 1932–33), написаний у 1960-х рр., повість «У синій вересень» (про партизанів і під­пільників на Поліс­сі в 1940-і рр.). Пере­клав українською мовою низку пʼєс з рос. («Днів тих не умовкне слава», «Надхмарний замок» Л. Рудого, «Місто майстрів, або Казка про двох горбанів» Т. Габбе), англ. («Монах-спокусник, або Викритий єзуїт» Г. Філдінґа) мов, які були по­ставлені на сцені житомир. театрів, окремі твори адигей. та білорус. поетів.

Тв.: Перші кроки Миколки Під­березного: Повість. 1960; 1976; Од села до села: Гуморески. 1965; Оленчине щастя: Оповіда­н­ня. 1970; Сталевий кубок: Повість. Оповіда­н­ня. 1974 (усі — Київ).

Літ.: В любові рідної землі: до 100-річчя від дня народж. письмен­ника Данила Окийченка (Я. О. Вознюк). Ново­град-Волинський, 2017.

П. В. Білоус

Завантажити статтю