Олесницький Юлій (Юліан) Ілліч

ОЛЕСНИ́ЦЬКИЙ Юлій (Юліан) Ілліч (03. 06. 1878, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ — червень 1941, Свердлов. обл., РФ) — правознавець, громадсько-політичний діяч. Закін. гімназію в рідному місті, вивчав право у Львів. і Віден. університетах. Від 1902 проходив адвокат. практику в м. Стрий (нині Львів. обл.) і Городенка (нині Івано-Фр. обл.), від 1908 — у м. Борщів (нині Терноп. обл.). 1911 здобув докторат із права і відкрив власну адвокат. канцелярію в Станіславі. Займався політ. діяльністю: спочатку підтримував Укр. радикал. партію, згодом став чл. Укр. нац.-демократ. партії. Під час 1-ї світової вій­ни воював в австро-угор. армії поручником на Сх. фронті. З утворенням ЗУНР вступив в УГА, служив в інтендантурі, мав військ. звання сотника. Також працював у держ. секретаріаті судочинства ЗУНР, брав участь у підготовці законодав. актів. Наприкінці травня 1919 потрапив у польс. полон, утримувався у таборі для інтернованих у м. Брест-Литовський (нині Брест, Білорусь). У грудні 1919 звільнений, повернувся додому, відновив адвокат. діяльність у рідному місті. Був оборонцем на політ. процесах українців, звинувачених польс. владою у приналежності до УВО чи ОУН. Актив. діяч громад.-політ. життя: кер. повіт. комітету (1924–33) і чл. ЦК УНДО, голова окруж. філії товариства «Просвіта», чл. майже всіх укр. громад. і культур. т-в у місті; голова станіслав. делегатури Союзу укр. адвокатів (1930–39). Після встановлення рад. влади 23 вересня 1939 заарешт. співроб. НКВС СРСР, 28 жовтня того ж року відправлений до Москви, перебував у в’язниці. 29 березня 1940 повернутий до Станіслава. Міщани і селяни округи зібрали понад 1 тис. підписів з проханням звільнити О., однак представники рад. влади проігнорували це звернення. Невдовзі його перевезли до Києва, відповідно до постанови Особл. наради при НКВС СРСР від 25 жовтня 1940 ув’язнили на 8 р. Згідно з офіц. даними, О. помер у виправно-труд. таборі. Реабіліт. 1989.

Рекомендована література

1. Фединський Ю. Доктор Юлій Олесницький серед українських правників Станиславова // Альм. Станиславів. землі: Зб. мат. до історії Станиславова і Станиславівщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975;
   Google Scholar Internet
2. Андрухів І., Арсенич П. Українські правники у національному відродженні Галичини: 1848–1939 рр. Ів.-Ф., 1996;
   Google Scholar Internet
3. Реабілітовані історією. Івано-Франківська область. Т. 2. Ів.-Ф., 2001;
   Google Scholar Internet
4. Головацький І. Ю., Головацький В. І. Українські адвокати Східної Галичини (кінець ХVІІІ — 30-ті роки ХХ ст.). Л., 2004.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю