Осадчий Тихін Іванович
ОСА́ДЧИЙ Тихін Іванович (18(30). 06. 1866, с. Будище, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 24. 12. 1945, с. Шевченкове Конотоп. р-ну Сум. обл.) — громадський і кооперативний діяч, економіст, письменник. Батько Н. Осадчої-Янати. Походив із родини колишніх кріпаків. Закінчив Звенигородське міське училище. Від 1890 працював статистиком у Херсонському і Симбірському (Росія) земствах. Досліджував питання землеволодіння та землекористування. На основі зібраних на Херсонщині матеріалів видав свою першу працю «Щербановская волость Елисаветградского уезда Херсонской губернии» (Харків, 1891), про яку схвально відгукнувся А. Кримський. 1897–1904 — секретар Київського товариства сільського господарства, від 1904 учителював у Чернігівській губернії. Одружився із дочкою О. Лазаревського, мешкав на її батьківщині у с. Гирявка Конотопського повіту Чернігівської губернії (нині Шевченкове). Очолював правління місцевого кредитного товариства, був членом київського осередку товариства «Просвіта», активно листувався з Б. Грінченком та ін. укр. діячами. Організатор і голова Конотопського союзу кредитних і ощадно-позичкових товариств. Автор соціально-побутових повістей і романів «Силы деревни: Хроника (1870–1900 роки)» (Москва, 1900; 2-е видання — «На службе обществу», Москва, 1902), «На грані ХХ століття» (Київ, 1911), «Діти землі» ([Б. м.], 1914); нарису «Козацкий батько Палий: Очерк из истории старой козацкой Украины», Київ, 1900). За книгу «Борцы за землю и правду» (Київ, 1908) був заарештований і на декілька місяців увʼязнений. У березні 1917 став членом Української Центральної Ради, у травні–червні того ж року на 1-му Всеукраїнському селянському зʼїзді обраний членом Центрального Комітету і товаришем (заступником) голови Української селянської спілки. 1918 став співорганізатором Центрального українського сільськогосподарського кооперативного союзу в Києві. Від 1919 мешкав у Конотопському повіті, 1921 домігся відкриття у с. Тиниця (нині Ніжин. р-ну Черніг. обл.) новаторської сільськогосподарської школи і став її першим директором (активно залучав дітей до освіти). Наприкінці 1920-х років звільнений з посади, учителював у Конотопі та Гирявці. Автор статті «З уст народу про Тараса Шевченка. Спогади вісімдесятника» // «Літературний журнал», 1939, № 7.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Крестьянское надельное землевладение в Херсонской губернии в связи с платежами крестьян. Хн., 1894; Травосеяние в Юго-Западном крае в зависимости от естественных и экономических условий. К., 1898; Крестьянское землепользование в Херсонской губернии. О., 1898; Земля и земледельцы в Юго-Западном крае (на Украине, Подолии и Волыни): Опыт статистико-экономического исследования. К., 1899; Общественный быт и проекты его улучшения в XIX столетии: Очерки по обществоведению. Москва, 1901.