Острук Ярослава
ОСТРУ́К Ярослава (дівоче — Сосенко; 02. 05. 1908, Югославія, нині Боснія і Герцеґовина — 05. 04. 1973, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — українська письменниця, громадська діячка. Дит. та юнац. роки пройшли в Галичині. Закін. учител. семінарію, муз. інститут у Львові. Під час 2-ї світової війни емігрувала до Австрії, потім Німеччини. Від 1950 — у США, працювала на швей. ф-ці. Розпочала літ. діяльність. Друкувала короткі оповідання у часописах «Нові дні», «Овид», «Жіночий світ», «Визвольний шлях», «Свобода», «Америка». Авторка повістей та романів із життя галиц. інтелігенції і підпіл. боротьби: «Провалля» (Чикаґо, 1961), «Оля» (1963), «Хуртовина гряде» (1967; обидва — Мюнхен), «Родина Ґольдів» (1964), «Те, що роз’єднує» (1969), «Коли меркнуть зорі» (1972; усі — Буенос-Айрес).
Рекомендована література
- Костюк Г. Українська еміграційна проза за 1965 рік // Костюк Г. У світі ідей і образів: Вибране. [Б. м.], 1983;
- Погребенник Ф. П. Ярослава Сосенко-Острук — письменниця, невідома в Україні // Визв. шлях. 1999. Кн. 4;
- Українські письменники діаспори. У 2 кн. Кн. 2. К., 2007.
Завантажити статтю
Людина 
