ОСТРУ́К Ярослава (дівоче — Сосенко; 02. 05. 1908, Югославія, нині Боснія і Герцеґовина — 05. 04. 1973, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — українська письмен­ниця, громадська діячка. Дит. та юнац. роки про­йшли в Галичині. Закін. учител. семінарію, муз. ін­ститут у Львові. Під час 2-ї світової вій­ни емігрувала до Австрії, потім Німеч­чини. Від 1950 — у США, працювала на швей. ф-ці. Роз­почала літ. діяльність. Друкувала короткі оповіда­н­ня у часописах «Нові дні», «Овид», «Жіночий світ», «Визвольний шлях», «Свобода», «Америка». Авторка повістей та романів із життя галиц. інтелігенції і під­піл. боротьби: «Прова­л­ля» (Чикаґо, 1961), «Оля» (1963), «Хуртовина гряде» (1967; обидва — Мюнхен), «Родина Ґольдів» (1964), «Те, що роз­ʼ­єд­нує» (1969), «Коли меркнуть зорі» (1972; усі — Буенос-Айрес).