ОСУХО́ВСЬКИЙ Вацлав (Osuchowski Wacław; 26. 01. 1906, Тернопіль — 23. 11. 1988, м. Замостя Люблін. воєводства, похов. у м. Краків, Польща) — польський історик права, право­знавець. Доктор габіліт. із римського права (1933), проф. Закін. гімназію в Тернополі (1924), навч. на юрид. (1924–28) і гуманітар. (1929–31) ф-тах Львів. університету, де успішно захистив докторати з права (1930) і філософії (1931). Вдосконалював освіту з історії римського права в Римі, Мюнхені, Парижі. Від 1928 працював у Львів. університеті: 1933–37 — доцент, 1937–40 — над­звич. проф. і завідувач кафедри римського права, водночас — директор Ін­ституту римського права. Від 1940 викладав у таєм. Львів. університеті та за­ймався адвокат. практикою. Після закін. вій­ни ви­їхав до Польщі. Працював на професор. посадах у Яґел­лон. університеті в Кракові, Катол. університеті в Любліні, Вроцлав. університеті; після 1949 — тільки у Яґел­лон. університеті: завідувач кафедри римського права (до 1976), за сумісництвом 1958–60 — декан юрид. ф-ту. Досліджував про­блеми римського права, публікував правові документи й посібники, що зберігають свою актуальність донині.