Клавдієво-Тарасове

КЛА́ВДІЄВО-ТАРА́СОВЕ — селище міського типу Бородянського ра­йону Київської області. Селищ. раді під­порядк. с. Пороскотень. Знаходиться на р. Здвиж (притока Тетерева, бас. Дніпра), за 13 км від райцентру. Площа 3 км². Насел. 4727 осіб (2001, складає 83 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична ст. Клавдієве. Історія смт тісно повʼязана зі спорудже­н­ням залізниці Київ–Ковель (буд. роботи роз­почато 1900). Через 2 р. до роз­ʼ­їзду «45-а верста» (нині ст. Клавдієве) вже під­ходили паровози. 1908 з від­кри­т­тям станц. вокзалів роз­ʼ­їзди «39-а верста» та «45-а верста» пере­йменовано на станції від­повід­но Немішаєве-1 (нині смт Немішаєве Бородян. р-ну) і Немішаєве-2 (на честь нач. Пд.-Зх. залізниці Клавдія Немішаєва). Згодом, із роз­шире­н­ням пошт. і товар. пере­везень, щоб уникнути плутанини, остан­ній на­дано сучасну назву. 1913 у при­станц. с-щі Немішаєве-1 (Клавдієве) мешкало 104 особи. У цей час вже діяло 1-класне училище Пд.-Зх. залізниці. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Після остаточ. встановле­н­ня більшов. влади станції Немішаєве та Клавдієве вирішено пере­йменувати від­повід­но на Шевченкове та Тарасове. Хоча Наркомат залізнич. справ нових назв для станцій не затвердив, однак назву Тарасове все ж таки було залишено для с-ща — так зʼявилося К.-Т. 1932–33 більшість жит. працювала на залізниці та в залізнич. майстернях Києва, тому вони майже не потерпали від голодомору. Значна кількість мешканців за­знала сталін. ре­пресій. Від 1938 — смт. Від серпня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 94 жит. 1924 мешкало 817, 1959 — бл. 3,6 тис., 1970 — 5,2 тис., 1979 — 5,8 тис. осіб. Нині у смт працюють ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт», ВАТи «Галімпекс–Клавдіїв. ф-ка ялинк. прикрас», «Клавдіїв. дослідно-екс­перимент. завод», дочірнє під­приємство «Кий Авіа Текс–Клавдіїв. ткац. ф-ка», трикотажне обʼ­єдн. «Лісова казка», держлісгосп. У К.-Т. — заг.-осв. школа, 2 дитсадки; лікарня. Є парк Слави. Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП. Серед видат. уродженців — джерело­знавець, історик культури О. Рибалко. З К.-Т. повʼязані життя та діяльність хірурга, біо­кібернетика, філософа, академік НАНУ та АМНУ М. Амосова, піаніста, нар. арт. РРФСР Г. Нейгауза, поета, пере­кладача, громад. діяча І. Варди (його імʼям на­звано одну з вулиць), живописця і графіка Ф. Коновалюка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю