Клавдієво-Тарасове

КЛА́ВДІЄВО-ТАРА́СОВЕ  — селище міського типу Бородянського району Київської області. Селищ. раді підпорядк. с. Пороскотень. Знаходиться на р. Здвиж (притока Тетерева, бас. Дніпра), за 13 км від райцентру. Площа 3 км². Насел. 4727 осіб (2001, складає 83 % до 1989), переважно українці. Залізнична ст. Клавдієве. Історія смт тісно пов’язана зі спорудженням залізниці Київ–Ковель (буд. роботи розпочато 1900). Через 2 р. до роз’їзду «45-а верста» (нині ст. Клавдієве) вже підходили паровози. 1908 з відкриттям станц. вокзалів роз’їзди «39-а верста» та «45-а верста» перейменовано на станції відповідно Немішаєве-1 (нині смт Немішаєве Бородян. р-ну) і Немішаєве-2 (на честь нач. Пд.-Зх. залізниці Клавдія Немішаєва). Згодом, із розширенням пошт. і товар. перевезень, щоб уникнути плутанини, останній надано сучасну назву. 1913 у пристанц. с-щі Немішаєве-1 (Клавдієве) мешкало 104 особи. У цей час вже діяло 1-класне училище Пд.-Зх. залізниці. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Після остаточ. встановлення більшов. влади станції Немішаєве та Клавдієве вирішено перейменувати відповідно на Шевченкове та Тарасове. Хоча Наркомат залізнич. справ нових назв для станцій не затвердив, однак назву Тарасове все ж таки було залишено для с-ща — так з’явилося К.-Т. 1932–33 більшість жит. працювала на залізниці та в залізнич. майстернях Києва, тому вони майже не потерпали від голодомору. Значна кількість мешканців зазнала сталін. репресій. Від 1938 — смт. Від серпня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 94 жит. 1924 мешкало 817, 1959 — бл. 3,6 тис., 1970 — 5,2 тис., 1979 — 5,8 тис. осіб. Нині у смт працюють ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт», ВАТи «Галімпекс–Клавдіїв. ф-ка ялинк. прикрас», «Клавдіїв. дослідно-експеримент. завод», дочірнє підприємство «Кий Авіа Текс–Клавдіїв. ткац. ф-ка», трикотажне об’єдн. «Лісова казка», держлісгосп. У К.-Т. — заг.-осв. школа, 2 дитсадки; лікарня. Є парк Слави. Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП. Серед видат. уродженців — джерелознавець, історик культури О. Рибалко. З К.-Т. пов’язані життя та діяльність хірурга, біокібернетика, філософа, академік НАНУ та АМНУ М. Амосова, піаніста, нар. арт. РРФСР Г. Нейгауза, поета, перекладача, громад. діяча І. Варди (його ім’ям названо одну з вулиць), живописця і графіка Ф. Коновалюка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю