Кокс
КОКС — тверда, міцна пориста маса, продукт коксування або крекінгу природного палива чи продуктів його перероблення при температурах 950–1100 °С без доступу повітря. Використовують як паливо та відновник у доменному виробництві, як паливо у ливарному виробництві, для агломерації руд, вельцювання поліметалевих відходів, як сировину в електродному виробництві. Залежно від виду сировини розрізняють К.: камʼяновугільний, пековий (електродний) і нафтовий. Камʼяновугільний К. — продукт коксування камʼяного вугілля з вмістом вуглецю від 78–89 до 90–95 %. Уміст вуглецю безпосередньо у камʼяновугільному К. складає 96–98 %, його пористість 49–53 %, зольність до 9–11 %, вологість 0,5–4,0 %, теплота згоряння 29–33 МДж/кг, вихід 75–78 %. Має сірий колір, є бездимним паливом у металургії, відновником залізної руди при виплавленні чавуну та розпушувачем шихти. Доменний камʼяновугільний К. зазвичай має розміри грудок не менше 10 мм; уміст сірки у ливарному камʼяновугільному К. не перевищує 1,2–1,3 %; камʼяновугільний К. для газогенераторних установок повинен характеризується тугоплавкою золою (температура плавлення не нижче за 1250 °С). Коксівність камʼяного вугілля (здатність подрібненого вугілля до спікання з утворенням К.) визначають напівзаводським коксуванням або непрямими методами, зокрема дилатометричним дослідженням здатності пластичної маси вугілля спучуватися; методом Ґрей-Кінґа — порівнянням нелеткого залишку, отриманого в стандартних умовах, з еталонною шкалою типів К. Пековий (електродний) К. — твердий пористий продукт сірого кольору, який отримують коксуванням камʼяновугільного пеку. Як сировину використовують високотемпературний пек з температурою розмʼякшення не менше 145 °С і виходом летких речовин не більше 51 % та середньотемпературний пек, який отримують звичайним фракціюванням смоли, і який має температуру розмʼякшення 65–75 °С і вихід летких речовин не більше 63 %. Уміст вуглецю складає 96,5–97,6 %. Пековий К. поділяють на 2 класи: електродний К. (частинки більші 10 мм), коксівний дрібняк (менше 10 мм). Застосування: кольорова металургія (малозольний пековий К.); для виготовлення анодної маси, випалених анодів. Під час виробництва камʼяновугільного К. утворюється відхідний горючий газ. Після охолодження, виділення деяких хімічних продуктів і очищення від сірководню коксівний газ містить у середньому 55–60 % Н2, 20–30 % СН4, 5–7 % СО, 2–3 % СО2, 4 % N2, 0,4–0,8 % О2. Його використовують як паливо в промислових печах, газових двигунах, а також як сировину в хімічній промисловості. Виготовлення камʼяновугільного К., коксівного газу та інших продуктів коксування здійснюють підприємства коксохімічної промисловості. Нафтовий К. є твердою пористою речовиною від темно-сірого до чорного кольору — продуктом прожарювання важких залишків нафти. Елементний склад: 90–96 % С, 4–6 % Н, 0,1–2,0 % S. Зольність 0,1–0,8 %. За допомогою нафтового К. виготовляють аноди для виплавлення алюмінію, спеціальні графітові електроди для одержання електролітичної сталі тощо. Коксування камʼяного вугілля проводять у коксівних печах (зазвичай обʼєднують у батареї — по 61–77 печей — із загальною системою підведення опалювального газу та відведення летких речовин, подавання вугілля та ін.), важких продуктів перероблення нафти — у металевих кубах або спеціальних печах. Пековий К. отримують у динасових камерних печах. Тверді палива — камʼяне вугілля, а також буре вугілля, сланці та торф — переробляють й нагріванням без доступу повітря до температури 500–550 °С — напівкоксуванням. На основі напівкоксу розробляють однокомпонентні (самоспікні) конструкційні матеріали, які за більшістю характеристик переважають аналогічні двокомпонентні (на основі К. і пеку). Торф також переробляють унаслідок повного (900–1100 °С) і середньотемпературного (700–750 °С) коксування. Торфʼяний К. має високу реакційну здатність і низький вміст сірки та фосфору. Його використовують для виготовлення сорбентів, активованого вугілля (у асенізації, цукрових і винокурних виробництвах), сировини для агломерації залізних руд, виплавлення чавуну, феросплавів, для зварювання та кування металів.
