КОН­СТРУКЦІ́ЙНІ МАТЕРІА́ЛИ — матеріали, з яких виготовляють кон­струкції, що витримують екс­плуатаційне навантаже­н­ня (деталі машин, механізмів, транс­­порт­них засобів, енергетичні та інші споруди тощо). Роз­різняють К. м. металеві, неметалеві та композиційні (див. Композицій­ні матеріали). Найпоширенішими металевими К. м. є сталі. Крім того, використовують чавуни, сплави алюмінію, берилію, вольфраму, магнію, міді, титану, хрому тощо. До неметалевих К. м. належать бетон, вогнетривкі матеріали (ша­­мотні, динасові, магнезитні та ін.; див. Вогнетривких матеріалів промисловість), гіпс, гума, деревина, кераміка, пластичні маси, скло (кварцове, органічне та силікатне) та ін. К. м. поділяють: за технологічною ознакою — на одержувані деформува­н­ням — прокаткою, пресуванням, штампуванням тощо і на такі, що їх виготовляють, на­приклад, литтям, зварюванням, клепанням, спіканням, склеюванням; за умовами екс­плуатації — на за­стосовувані при нормальних, низьких (кріоген­них) і високих температурах (на­приклад, жаро­­стійкі сплави, жаро­стійкий бетон), на корозіє­стійкі матеріали (див. Корозіє­стійкі сплави і матеріали), матеріали, стійкі до зношування тощо. К. м. роз­різня­ють також за структурою (на­приклад, сталі аустенітні, феритні), за ти­­пом зміцне­н­ня — загартовувані, поліпшувані, дис­перснозміцнені (з тугоплавкими дис­персними частинками), старіючі тощо, за показниками міцності (на­приклад, високо­міцна сталь, високоміцний чавун). Ви­значальні показниками якості К. м. (на від­міну від інших технічних матеріалів — оптичних, ізоляційних, лакофарбових, абразивних тощо) є їхні механічні властивості: кон­струкційні міцність, вогне­стійкість, вʼязкість, жароміцність, корозійна стійкість та ін. Пластичність металевих К. м. під­вищують термічною обробкою, вда­ються до від­починку кри­сталів. К. м. найширше за­стосовують у машинобудуван­ні, будівництві, ядерній техніці.