КОВАЛЕ́НКО Володимир Сергі­йович (20. 06. 1941, Київ — 30. 04. 2022, там само) — фахівець у галузі машинобудува­н­ня, один із засновників наукової школи з лазерної технології в Україні та СРСР. Доктор технічних наук (1980), професор (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Премія Ради Міністрів СРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1963), де від­тоді й працював (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний ін­ститут»): 1968–93 — науковий керівник лабораторії лазерної технології, водночас 1981–90 — завідувач кафедри автоматизації виробництва та кафедри лазерної технології і матеріало­знавства, 1981–99 — декан факультету хімічного машинобудува­н­ня, від 1990 — директор науково-дослідного ін­ституту лазерної техніки та технології. Читав лекції у вищих на­вчальних закладах Великої Британії, США, Німеч­чини, Китаю, Канади, Японії, Синґапуру. Екс­перт від України на 52-й сесії ГА ООН (Нью-Йорк, 1997). Наукові дослідже­н­ня: про­блеми машинобудува­н­ня, лазерна техніка та технологія, електрофізичні та електрохімічні методи обробки матеріалів.