Коваленко Леонід Миколайович

КОВАЛЕ́НКО Леонід Миколайович (28. 02. 1922, с. Германівка, нині Обухів. р-ну Київ. обл. — 10. 07. 1983, Київ) — літературознавець, літературний критик. Чоловік Н. Калениченко, брат О. Ґрадаускенє. Кандидат філологічних наук (1954). Член СПУ (1954). Премія ім. О. Білецького в галузі літ.-худож. критики (1988, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. У роки війни друкував вірші та нариси в армій. газетах, 1942–45 вів фронт. щоденник (опубл. 1986). Закін. Київський університет (1948). Відтоді (до 1983) працював ст. н. с. Інституту літ-ри АН УРСР (Київ); водночас 1957–59 — заступник гол. ред. ж. «Радянське літературознавство». Досліджував сучасну укр. літературу, міжслов’ян. літ. взаємини, творчість А. Малишка, П. Тичини, О. Гончара та ін. Автор розділів у колектив. зб. «Історія Києва» (т. 2, 1960; 1964), «Історія української радянської літератури» (1964; 1965), «Історія української літератури» (у 2-х т., т. 2, 1988; у 8-ми т., т. 8, 1971; усі — Київ), «История советской многонациональной литературы» (Москва, у 5-ти т., т. 4, 1972, т. 6, 1974). Перекладав із литов. мови. Підписав 1968 «Лист 139-ти» до Ген. секр. ЦК КПРС Л. Брежнєва, протестуючи проти арештів молодої інтелігенції в Україні та Росії. Відкрито мемор. дошки у Києві на вул. Б. Хмельницького, № 68 (скульптор М. Горловий), де К. жив, та у с. Германівка на будівлі школи, де він навч.; його ім’ям названо вулицю у рідному селі.

Рекомендована література

1. Бударгін В. Леонід Коваленко і його дослідження // Нове життя. Пряшів, 1986. № 3;
   Google Scholar Internet
2. Логвиненко І. Заграва над Красним Бором // РЛ. 1987. № 5;
   Google Scholar Internet
3. Дончик В. Мужність // Дончик В. Зупинені миті. К., 1989;
   Google Scholar Internet
4. Плачинда С. Той смертний бій. Повість про друга // Київ. 1990. № 5–6;
   Google Scholar Internet
5. Дончик В. Людина честі (Леонід Коваленко) // З потоку літ і літпотоку. К., 2003.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю