КОВА́ЛИК Іван Іванович (16. 02. 1907, с. Млини, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 21. 04. 1989, Львів) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1961), професор (1963). Закінчив Львівський університет (1933). Працював науковим спів­робітником Національного музею у Львові (1937–39); від 1939 — у Львівському університеті (з пере­рвою): 1950–73 — завідувач кафедри української мови; 1940–41, 1944–46 — науковий спів­робітник Львівського від­ділу Ін­ституту мово­знавства АН УРСР; 1941–44 — викладач ремісничої школи у Львові; від 1974 — у Івано-Франківському педагогічному ін­ституті: 1977–83 — завідувач кафедри української мови; 1983–85 — виконувач обов'язків професора кафедри української мови Дрогобицького педагогічного ін­ституту (Львівська обл.). Наукові дослідже­н­ня: словотвір східнословʼянських мов, теоретичні пита­н­ня загального і українського мово­знавства, мова творів І. Франка, В. Стефаника. Брав участь у написан­ні праць «Сучасна українська літературна мова» (кн. 1–5, Київ, 1969–73).