ПАВЛІ́ВКЕР Галина Абрамівна (25. 03. 1922, Київ — 27. 11. 2015, там само) — скульпторка. Членкиня НСХУ (1951). На­вчалася на факультеті іноземних мов Київського університету (1939–44), закінчила Київський художній ін­ститут (1950; викладачі М. Гельман, М. Лисенко). Працювала в монументальній скульптурі та малій пластиці. Основні матеріали — мармур, бронза, дерево, шамот, ма­йоліка, орг­скло. У ран­ніх творах сповід­увала характерні для тогочасного мистецтва засади реалізму. На початку 1950-х рр. в артілі «Керамік» (м. Полон­не, нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл.) створювала моделі для тиражува­н­ня в фарфорі — «На току» (1950), «Зварник», «Молода вишивальниця» (обидві — 1951), «Левко і Галя» (1954), а в 1960-х рр. — в оргсклі («Брат і сестра», «Ніжність»; обидві — 1967). Авторка порт­ретів П. Чайковського (1950–51, а також памʼятника йому в м. Камʼянка, нині Черкаського р-ну Черкаської обл., 1960), Ф. Шопена (1957), Ліни По (1961), робітника (1964), скульпторів М. Гельмана (1980), І. Кавалерідзе. У 1970-х рр. простежувався певний від­хід у бік узагальне­н­ня та стилізації форми; створювала роботи пере­важно в кераміці, подекуди додаючи вкрапле­н­ня мозаїки зі смальти (порт­рет К. Білокур). Учасниця мистецьких ви­ставок від 1937, всеукраїнських — від 1950, всесоюзних — від 1951. Персональна — у м. Камʼянка (2015). У 1960 подарувала свої роботи для формува­н­ня колекції музею в с. Ксаверівка (нині Білоцерківського р-ну Київської обл.). Деякі твори зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Луганському художньому музеї, Хмельницькому крає­знавчому музеї, Музеї Державного академічного Великого театру Росії (Москва).