Пасічник Степан Володимирович
ПА́СІЧНИК Степан Володимирович (02. 02. 1965, Харків) — режисер, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Премія імені В. Блавацького НСТДУ (2006). Закінчив Харківський університет мистецтв (1985, акторське відділення; 1999, режисерське відділення; курс О. Барсегяна). Від 1987 працює у Харківському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка: 2006–09 — художній керівник, від 2019 — головний режисер. 1999 створив і очолив Харківський театр-лабораторію «Р.S.» (від 2005 — Харківський театр «P.S.»). Водночас від 2002 (з перервами) викладає у Харківському університеті мистецтв. У виставах П. чітко прослідковується його активна громадянська позиція. Для режисера характерні унікальний авторський метод та впізнаваний стиль.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Володя («Дорога Олено Сергіївно» Л. Розумовської), Майкл Корлеоне («Хрещений батько» за М. П’юзо), Барон Фірулет («Оперета» В. Ґомбровича), Степан («Бояриня» Лесі Українки), Довгаль («Таємниця» за В. Винниченком), Массіно «Сойчине крило» за І. Франком), Горбань (однойменна п’єса С. Мрожека), Лопахін («Вишневий сад» А. Чехова).
- Основні вистави
- «Таємниця» за оповіданнями В. Винниченка (1991), «Маклена Ґраса» М. Куліша (1993), «Хто п’є шампанське?» за п’єсою «Бульварний роман» Ю. Едліса (1998), «Адвокат Мартіан» Лесі Українки (2002), «Театр — чарівна казка» за мотивами німецької народної казки «Шипшинка» (2004), «Негода» А. Стріндберґа (2005), «Віолончель» Є. Шинкаренка (2006), «Санта-Клаус — то падлюка?» Ж. Баласко, М.-А. Шазель та ін. (2006), «Л.Ю.Ч.Е.» за п’єсою «Мерехтлива Люче» Л.-С. Черняускайте (2008), «Вітри “Березоля”» за власними текстами, «Королева краси» за п’єсою «Королева краси з Лінейну» М. МакДонаха (обидві — 2012), «Мені однаково, чи буду…» за поезією Т. Шевченка (2014), «Танго» С. Мрожека (2015), «Two-step на валізах» Р. Баєра (2016), «Самогубець» М. Ердмана (2018), «Дядя Ваня» А. Чехова (2020), «Нехай щастить!» за мотивами п’єси Б. Джанікашвілі (2022).
Завантажити статтю
Людина 
