Пивоваров Григорій Леонтійович

ПИВОВА́РОВ Григорій Леонтійович (09(22). 03. 1908, м. Лохвиця, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 15. 05. 1942, м. Керч, нині АР Крим) — скульптор. Батько К. Пивоварова. Член Об’єднання мистецької молоді України (1928–32). Учасник 2-ї світової війни. Навчався в Київській художній профшколі (1924–26; викладач В. Климов), закінчив Київський художній інститут (1931; викладачі Є. Сагайдачний, Б. Кратко). Автор станкових композицій, в яких переважає реалістично-романтичне трактування в погруддях діячів української культури (Т. Шевченка, 1936; І. Франка, 1939; А. Тесленка, 1938; О. Довженка, 1940), а також поодиноких зразків монументальної пластики, створеної в руслі соцреалізму (обеліск комсомольцям у с. Трипілля Київської обл., 1934–36, граніт; пам’ятник М. Щорсу в м. Щорс Чернігівської обл., 1939, бронза; композиції для ВНДГ у Москві, 1937, гіпс; усі — співавт.). Учасник мистецьких виставок у Харкові (1930, 1936–37, 1939), Києві (1937, 1938), Москві (1938, 1941), Львові (1940). Деякі твори зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ).

Рекомендована література

1. Жизнь, творчество, подвиг: [О художниках Б. Иванове, Г. Пивоварове] // Творчество. 1964. № 2;
   Google Scholar Internet
2. Німенко А. Художник-герой // Дніпро. 1965. № 5;
   Google Scholar Internet
3. Пекаровський М. Скульптор Григорій Пивоваров // Образотворче мистецтво. 1975. № 4;
   Google Scholar Internet
4. Шибанов Г. Згадуючи скульптора // День. 2008, 12 берез.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю