Паїн Ісак Ізраїльович
ПА́ЇН Ісак Ізраїльович (21. 01. 1912, Київ — 16. 12. 1999, шт. Нью-Джерсі, США) — диригент, піаніст, педагог. Доцент (1966). Заслужений артист УРСР (1957). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський музично-драматичний інститут (1932; кл. фортепіано К. Михайлова, симфонічного диригування – Г. Таранова, Д. Бертьє, оперного диригування — Л. Брагінського, А. Рудницького; історико-теоретичний факультет Л. Ревуцького). Від 1931 — викладач цього Інституту, 1934–39 — Київської консерваторії (учні з читання партитур — Платон і Георгій Майбороди, В. Гомоляка, А. Філіпенко та ін.). 1931–33 — диригент Театру робітничої молоді, 1933–35 — симфонічного оркестру Київського радіокомітету (керівник — М. Канерштейн), після передачі його Київській філармонії — диригент новоствореного оркестру та музичний редактор радіокомітету. 1939 переведений у Львів, де разом із М. Колессою організував симфонічний оркестр радіокомітету, який 1940 переданий Львівській філармонії, став першим державним симфонічним оркестром в Західній Україні. З оркестром виступали А. Луфер, Л. Мюнцер, Р. Савицький, М. Фіхтенгольц, Я. Флієр та ін. Після 2-ї світової війни 1946 повернувся до Львова і продовжив роботу з оркестром. 1964 безпідставно звільнений і призначений художнім керівником філармонії, але 1971 також звільнений з цієї посади. Незважаючи на дещо аскетичну мануальну диригентську техніку та емоційну стриманість за пультом, як диригент був добрим знавцем специфіки роботи з музикантами та вихователем оркестру, який під його керівництвом став одним із найкращих симфонічних колективів України. Саме тому з оркестром співпрацювали найвидатніші диригенти того часу — Н. Рахлін, К. Симеонов, Я. Вощак, С. Турчак, Є. Мравінський, К. Іванов, К. Кондрашин, А. Янсонс, П. Ардженто, С. Cкровачевський та ін., свої твори диригували Р. Ґлієр, Б. Лятошинський, Г. Майборода. П. володів великим репертуаром симфонічної та ораторіальної музики — від класики до модерної музики 20 ст., яка ще в 1950-і рр. була не рекомендована до виконання. Звичайно, що українська музика займала вагоме місце в репертуарі колективу: твори Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, В. Косенка, А. Штогаренка, І. Шамо, Л. Колодуба, Л. Грабовського та ін.; зокрема твори львівських композиторів С. Людкевича, В. Барвінського, А. Солтиса, Р. Сімовича, А. Кос-Анатольського, Д. Задора, В. Флиса, М. Скорика; багатьох з них був першим виконавцем. П. був добрим ансамблістом і тонким акомпаніатором. З ним музикували відомі інструменталісти С. Ріхтер, Е. Гілельс, Г. Нейгауз, Д. Ойстрах, Л. Коган, Є. Менугін, М. Ростропович, а також видатні львівські виконавці — О. Криштальський, М. Крушельницька, М. Крих, О. Криса та ін. Останній виступ із симфонічним оркестром відбувся 1989 на ювілейному концерті, присвяченому 50-річчю від дня створення оркестру. 1939–41 та 1946–93 викладав у Львівській консерваторії, де виховав відомих диригентів І. Лацанича, С. Арбіта, Г. Орлова, Р. Бабича, О. Ґериновича та ін. Від 1993 — у США.
Рекомендована література
- Аквілев А. Концерт львівських композиторів // Вільна Україна. 1941, 1 лют.;
- Белза І. Концерт з творів львівських композиторів // Радянське мистецтво. 1949, 1 лют.;
- Лишаюсь назавжди з вами… Ісаак Паїн (спогади власні та сучасників). Л., 2012.
Завантажити статтю
Людина 
