ПЕРЦО́В Микола Валері­йович (01. 09. 1934, Москва — 24. 05. 2003, Київ, похований у Москві) — фізико-хімік. Чоловік З. Ульберг. Доктор хімічних наук (1971), професор (1975). Ломоносовська премія (1988), премія імені П. Ребіндера (1995). Закінчив Московський університет (1957), де від­тоді й працював на кафедрі колоїдної хімії; від 1991 — за­ступник директора з наукової роботи та завідувач від­ділу фізико-хімічної геомеханіки Ін­ституту біо­колоїдної хімії НАНУ (Київ). Основний напрям наукових досліджень — фізико-хімічна механіка руйнува­н­ня та про­блеми біо­колоїдної хімії. Виявив сут­тєву роль ефекту Рібендера у геологічних процесах, заклав основи фізико-хімічної геомеханіки. Від­крив явище вибіркової гетерокоагуляції мікроорганізмів із колоїдними мінеральними частинками, роз­робив механізм біо­ген­ного накопиче­н­ня металів у природі та низку біо­технологічних процесів збагаче­н­ня благородних та рідкісних металів.