Приймак Петро Iванович

Визначення і загальна характеристика

ПРИ­ЙМА́К Петро Iванович (09. 07. 1968, с. Садки Заліщицького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — спів­ак (баритон), педагог. Брат П. При­ймака. Заслужений артист України (2005). Ґран-Прі Між­народного музичного конкурсу імені М. Лисенка (Одеса, 1992). Лауреат Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів (1990, 1-а премія). Закінчив Київську консерваторію (1993; кл. К. Огнєвого). Від 1993 — соліст Національної опери України. Водночас 2007—20 викладав у Муніципальній академії естрадно-циркового мистецтва (обидва — Київ). Володіє сильним голосом широкого діапазону, рівним у всіх регі­страх, приємного мʼякого тембру та драматичним талантом. З великим успіхом виконує у концертах українські народні пісні та твори сучасних композиторів. Знявся у музичних фільмах «Тра-ля-ля, або Як вам хочеться», «Пісня калинова». Має записи на компакт-дисках, у фондах Українського радіо й телебаче­н­ня. У складі колективу театру гастролював у Канаді, Великій Британії, Франції, Німеч­чині, Данії, Швейцарії, Монако, Угорщині, Польщі, Японії.

Партії: Остап, Микола («Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» М. Лисенка), Гаральд («Ярослав Мудрий» Г. Майбороди), Генріх I («Анна Ярославна — королева Франції» А. Рудницького), Ренато, Жермон, Марул­ло, Ріґолет­то, Набук­ко («Бал-маскарад», «Травіата», «Ріґолет­то», «Набук­ко» Дж. Верді), Леско, Марсель, Шарплес («Манон Леско», «Богема», «Мадам Бат­терфляй» Дж. Пуч­чіні), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Рос­сіні), Дон Жуан (одно­ймен­на опера В.-А. Моцарта), Белькоре («Любовний напій» Ґ. Доніцет­ті), Тоніо («Паяци» Р. Леонкавал­ло), Валентин, Меркуціо («Фауст», «Ромео і Джульєт­та» Ш. Ґуно), Данкайро («Кармен» Ж. Бізе), Онєгін, Єлецький («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Панталоне, Наполеон («Любов до трьох апельсинів», «Війна і мир» С. Прокофʼєва).

М. А. Варзацька-Костіна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю