ПАДЕ́ВСЬКИЙ Станіслав Тадеушович (18. 09. 1932, c. Нова Гута, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 29. 01. 2017, м. Сендзішув-Малопольський Під­карпатського воєводства, Польща, похований у Запоріж­жі) — церковний діяч РКЦ. 1945 був пере­селений із родиною до Нового Мястечку (Нижня Сілезія). Закінчив Вищу духовну семінарію Ордену братів менших капуцинів (Краків, 1957), здобув філософську й теологічну освіту. 1961–66 ви­вчав славістику в Люблінському католицькому університеті, Яґел­лонському університеті в Кракові (1966 — магістр). 27 серпня 1949 вступив до Ордену братів менших капуцинів у Сендзішуві-Малопольському, прийняв імʼя Венантій. 28 серпня 1950 склав перші чернечі обіти, 19 вересня 1953 — вічні. 24 лютого 1957 рукопокладений на священ­ника (там само). Був направлений на роботу в парафію в м. Битом (Сілезьке воєводство); 1959 повернувся до Кракова, викладав катехизм у школах, на­вчав співу молодих братів із семінарії. 1964 працював душпастирем студентів у Вроцлаві (Нижня Сілезія). 1965 пере­ведений у монастир і парафію в м. Кросно (Під­карпатське воєводство). 1970–73 служив настоятелем у Кракові; 1973–76 — катехитом у Роз­вадові; 1976–85 — вікарій Краківської провінції (усі — Польща). 1988 при­їхав в Україну як перший капуцин у період релігійної від­лиги; виконував духовні обовʼязки в різних парафіях: Бар (Він­ницька обл.), Полон­не, Старокостянтинів, Шепетівка (усі — Хмельницька обл.), Київ, Він­ниця, Львів. 13 квітня 1995 за номінацією папи Івана-Павла ІІ при­значений єпис­копом-помічником Камʼянець-Подільської дієцезії (Хмельницька обл., 1995–98), 10 червня того ж року висвячений на єпис­копа апостольським нунцієм в Україні архі­єпис­копом Антоніо Франко в Камʼянець-Подільській катедрі. 10 жовтня 1998 — єпис­коп-помічник Львівської архідієцезії (1998–2002), 4 травня 2002 — ординарій ново­створеної Харківсько-Запорізької римо-католицької дієцезії (2002–09). Як голова Комісії Єпис­копату в справах загального душпастирства та медіа піклувався про створе­н­ня єпархіальних структур і нових парафій, по­жвавле­н­ня євангелізації, нові поклика­н­ня, документацію подій. 2002 започаткував ви­да­н­ня квартального бюлетеня «SLAVORUM APOSTOLI». Від 2009 пере­бував у статусі емерита, повернувся в Польщу, служив у монастирі в Кельцах (Свентокшиське воєводство), від 2012 — у Сендзішуві-Малопольському. Володів українською, польською, хорватською, словацькою, російською, італійською, англійською, французькою мовами. Автор низки духовних книжок, зокрема «Гравітація сердець» (Камʼянець-Подільський, 1996), «Стати на сторону Духа» (2000), «Одинадцята Заповідь» (обидві — Львів, 2002), «Наречена Агнця» (Він­ниця), «Світла минулого» (Харків; обидві — 2003), «Учителю, де пере­буваєш?» (2004), «Поверне­н­ня додому» (2006), «Символи Христа» (2010; усі — Львів), кількох десятків статей із релігійної тематики в католицьких медіа України («Парафіяльна газета», журнал «Діти Непорочної», «Католицький вісник») і за кордоном. Докладав багато зусиль для від­родже­н­ня літургійної музики римського обряду в Україні, працював над формацією органістів. Створено документальний фільм «Єпис­коп Станіслав Падевський (18 вересня 1932 — 29 січня 2017)».