ПРО́КОПОВ Йосип Федорович (10. 04. 1918, слобода Нова Кріуша, нині село Воронезької обл., РФ — 13. 10. 1984, Київ) — живописець. Батько Є. Прокопова. Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Член Спілки художників СРСР (1960; у 1968–72 — член республіканського правлі­н­ня). Закінчив Пензенське художнє училище (РФ, 1939), Київський художній ін­ститут (1951; викладачі Ф. Кричевський, Г. Меліхов, К. Трохименко). 1951–72 працював художнім та старшим редактором видавництва «Радянська школа», за­ступником голови та головним художником Художнього фонду України. На творчій роботі. Основна галузь — пейзажний живопис. Природа — головний мотив творчості П. Автор серії картин, присвячених пере­буван­ню Т. Шевченка в Україні, в яких майстерно по­єд­нано емоційні пере­жива­н­ня поета та на­стрій природи. Учасник обласних, всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1958. Персональні — у Вашинґтоні, Чикаґо (шт. Іл­лінойс, США; обидві — 2011, посмертні). Деякі твори зберігаються в Рівненському крає­знавчому музеї, Горлівському (Донецька обл.) та Донецькому художніх музеях, Українському національному музеї в Чикаґо, Пензенській картин­ній галереї (РФ).