Пєшковський Георгій Володимирович

Визначення і загальна характеристика

ПЄШКО́ВСЬКИЙ Георгій Володимирович (15. 07. 1903, м. Серадз, нині Лодзького воєводства, Польща — 12. 01. 1959, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) — патофізіолог. Доктор медичних наук (1944), професор (1944). Закінчив Кубанський медичний ін­ститут (м. Краснодар, РФ, 1928), де й працював від 1932. Водночас 1932—41 очолював лабораторію Кубанського ле­про­зорію. 1941—45 — завідувач кафедри патологічної фізіології Сталінабадського медичного ін­ституту (нині Душанбе); 1945—48 — завідувач одно­ймен­ної кафедри Львівського медичного ін­ституту; за сумісництвом 1945—47 — завідувач біо­хімічної лабораторії, 1947—48 — за­ступник директора з наукової роботи Львівського НДІ туберкульозу; 1948—56 — завідувач кафедри патологічної фізіології Медичного ін­ституту та 1948—57 — директор НДІ епідеміології та мікробіо­логії (обидва — м. Перм, РФ); 1957—59 — завідувач кафедри патологічної фізіології Горьковського медичного ін­ституту. Ви­вчав ураже­н­ня нервової та імун­ної систем під час роз­витку прокази, зміни ЦНС і паренхіматозних органів при адаптації до умов високогірʼя, патофізіологічні аспекти захворюва­н­ня на туберкульоз, пита­н­ня нейрогуморальної регуляції інфекційного процесу та анафілаксії.

Пр.: Симпатомиметическое и вагомиметическое свойства крови больных проказою в связи с формой заболевания // Арх. биол. наук. 1921. № 2; Об изменениях центральной нервной системы и паренхиматозных органов на горных высотах // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1938. № 5.

Літ.: Шапиро И. Я. Очерки по истории Львовского медицинского ин­ститута. Л., 1959; Професори ЛНМУ.

М. С. Регеда, О. Б. Надрага

Завантажити статтю