Розмір шрифту

A

Пірит

ПІРИ́Т (від пір...) — мінерал, дисульфід заліза ко­ординаційної будови. Формула: FeS2. Ін. назви: сірчаний колче­дан, залізний колче­дан. П. є найпоширенішим мінералом з групи сульфідів. Сингонія кубічна, дидокаедричний вид. Утворює зернисті агрегати, друзи, конкреції, вкрапле­н­ня у породі. Колір соломʼяно-жовтий, колір риски чорний, блиск металічний, спайність досконала; злам нерівний, до черепашкового. Твердість 6—6,5; питома вага 4,9—5,2. Крихкий; слабо проводить електричний струм, має піро­електричні властивості. Супутні мінерали: сфалерит, галеніт, халькопірит, піротин, антимоніт, кварц. Походже­н­ня П. магматичне, гідротермальне, метаморфічне, осадове. П. не­стійкий до процесів хімічного вивітрюва­н­ня — при окиснен­ні легко руйнується, пере­творюючись на різноманітні кисневі сполуки заліза. Найбільше родовище П. — Ріо-Тінто в Іспанії. Поширений також у Швеції, Німеч­чині, Норвегії, Італії та ін. На території України П. виявлено у Приазовському ра­йоні Українського щита — в ґнейсах, кри­сталічних сланцях, мігматитах та інших докембрійських породах, найбільші концентрації характерні для зон сульфідної мінералізації. Поширений у скарнах та кальцифірах. Рання генерація за­звичай пред­ставлена зональними вкрапле­н­нями в карбонаті, пізня — січними прожилками та псевдоморфозами по піроксену. У Криму, Карпатах, на Волині та на Поділ­лі, у Середньому Придністровʼї, на Побуж­жі, у Криворізькому басейні, Донбасі та ін. регіонах П. трапляється у різних комплексах порід і пред­ставлений широким різномані­т­тям форм виділень — багато­гран­никами (кубами, октаедрами, пентагондодекаедрами, комбінаційними формами за участю цих та інших простих форм), зернистими агрегатами, конкреціями, сферолітами, натічними та скелетними формами). Будова та повʼязані з ними властивості П. змінюються у широких межах, від­повід­аючи або на­ближаючись до параметрів, встановлених у П. колче­дан­них та інших родовищ, їх ореолів, одночасно засвідчуючи про різні джерела пірито­утворювальних роз­чинів. У прикладному сенсі параметри П. можна вважати позитивними критеріями його участі у формуван­ні рудо­проявів та промислових рудних родовищ України. Використовують для виробництва сірчаної кислоти. При комплексній роз­робці з П. вилучають мідь, цинк, золото, селен.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
881902
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
468
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2 049
  • середня позиція у результатах пошуку: 8
  • переходи на сторінку: 12
  • частка переходів (для позиції 8): 19.5% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Пірит / В. І. Павлишин, Н. М. Чернієнко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-881902.

Piryt / V. I. Pavlyshyn, N. M. Cherniienko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-881902.

Завантажити бібліографічний опис

Ільменіт
Світ-суспільство-культура  |  Том 11  |  2011
В. М. Палій
Графіт
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
Л. В. Бочай, Л. С. Галецький
Гросуляр
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
А. Я. Радзивілл
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору