Пам’ять і забування

Визначення і загальна характеристика

ПА́М’ЯТЬ і ЗАБУВА́ННЯ

П. і З. розглядають як частину колективної пам’яті, досліджують, як будуються та зберігаються спогади в групі чи спільноті. У контексті колективної П. З. означає процес, за якого певні спогади чи аспекти минулого активно не пам’ятають або не визнають групою, це також може бути внаслідок різних факторів, таких як маніпулювання короткочасними умовами, приглушення вокальних «запам’ятовувачів» або підрив колективних мнемонічних слідів. Один із способів розкрити філософське значення З. як частини колективної П. — це проаналізувати зв’язок між З. і формуванням ідентичності. Ідентичність будь-якого народу формується його культурною спадщиною та спогадами. Інтеграція або виключення певних спогадів у наративі народу може вплинути на побудову колективної ідентичності. З. певних аспектів минулого може бути навмисним актом для формування певного наративу чи ідентичності. Колективне З. стосується того, як держави та громадяни вибірково, неправильно запам’ятовують і не пам’ятають, щоб замовчувати та виключити альтернативні погляди, що суперечать офіційному дискурсу. Акт З. передбачає деконструкцію та реконструкцію значень, цінностей та інституцій, що позбавляє легітимності альтернативні історії та спогади. З. є ефективним інструментом для збереження влади й відіграє важливу роль у зовнішній і внутрішній політиці, оскільки держави використовують наративи минулого, щоб легітимізувати свою національну ідентичність. Виявлення прямого та непрямого З. може показати, як пам’ятають минуле, які аспекти применшують, приховують. Колективна або соціальна П. стосується спільного сприйняття минулого, де суспільства забезпечують культурну спадкоємність, пов’язуючи минуле, сьогодення та майбутнє у групових наративах. Те, як пам’ятають та інтерпретують минуле, відіграє важливу роль у створенні індивідуальних і групових ідентичностей, представлених усними історіями, традиціями, міфами та мовами. У більшості досліджень колективна П. стосується того, як минуле створюється різними суб’єктами, включаючи нації, релігійні групи, місцеві громади та сім’ї. Зв’язок між П. та політикою стає очевидним, коли уявлення про минуле стають предметом суперечок, оскільки політичні еліти та їхні опоненти використовують і зловживають П. з політичною чи ідеологічною метою. У цьому процесі панівні групи здійснюють громадський контроль, обмежуючи та знищуючи те, що М. Фуко називає «контрпам’яттю» або спогадами, що спрямовані проти офіційної історії. Уряди роблять це, маніпулюючи та контролюючи культурні установи, засоби масової інформації, доступ до архівів і розповсюдження пам’яток у громадських місцях. Ж. Деррида стверджував, що «не існує політичної влади без контролю над архівами, якщо не над пам’яттю». У сучасній літературі обговорюють концепцію колективного З. в контексті корпоративної безвідповідальності. Припускають, що серйозний випадок корпоративної безвідповідальності може призвести до появи мнемонічної спільноти зацікавлених сторін, що поділяє спільні спогади про минулий інцидент. Однак згодом ця колективна П. може бути підірвана та забута за допомогою різних механізмів, таких як маніпулювання короткочасними умовами та заглушення згаданих «вокальних запам’ятовувачів». Розуміння ролі часу в З. також має вирішальне значення для вивчення його філософської суті в колективній П. Механізм З. ефективно досліджують за допомою поняття робочої П. Це П., що використовують у поточному когнітивному обробленні інформації і має вирішальне значення для розуміння людського пізнання. Дослідження етики П. і чи є обов’язок пам’ятати минуле також є предметом наукових дискусій.

Отже, розуміння філософського значення З. як частини колективної П. передбачає аналіз того, як спогади будують, зберігають та забувають у групі чи спільноті. Окрім впливу ентропійних процесів на процеси З., колективна П. може підриватися інструментальною роботою із З., спрямованою на підтримку потрібних версій минулого. Такі фактори, як формування ідентичності, маніпулювання короткочасними умовами та плином часу, можуть впливати на процес колективного З., зміну конфігурації колективної П. Досліджуючи цю динаміку, ми можемо отримати уявлення про філософські наслідки З. в контексті колективної П.

Завантажити статтю