ПАВЛИ́ШИН Стефанія Стефанівна (20. 05. 1930, м. Коломия, нині Івано-Франківської обл. — 05. 01. 2021, Львів) — музико­знавець, педагог. З роду Барвінських. Доктор мистецтво­знавства (1981), професор (1983). Дійсний член НТШ (1992). Почесний академік НАМУ (2009). Член НСКУ (1957). Закінчила Львівську консерваторію (1952; кл. А. Котляревського), аспірантуру при Київській консерваторії (1955; керівник П. Козицький). Від­тоді викладала у Львівській консерваторії (до 1985): від 1983 — професор кафедри історії музики. Від 1985 — на творчій роботі. 1992–98 — голова секції мистецтво­знавства, від 1998 — секції культурології Західного наукового центру НАНУ (Львів). Досліджувала українську (зокрема західної діаспори) і зарубіжну музику 20 ст. Окрім загальних про­блем роз­витку сучасної музичної культури, висвітлювала творчість композиторів М. Лисенка, Д. Січинського, Г. Топольницького, В. Барвінського, С. Людкевича, Б. Лятошинського, М. Колес­си, В. Кирейка, Б. Фільц, М. Скорика, Л. Грабовського, В. Сильвестрова, Є. Станковича, Л. Дичко, В. Губи, О. Козаренка, Ю. Ланюка, В. Павліковського, І. Соневицького, А. Солтиса, А. Нікодемовича, М. Кузана, С. Туркевич-Лукіянович, спів­аків І. Маланюк, С. Крушельницької, М. Байко, О. Пасічник, К. Чічки-Андрієнка та ін. Серед учнів — Д. Дувірак, А. Терещенко, Н. Швець-Савицька, Ок. Шевчук, В. Козлов, Б. Луканюк, Л. Назар-Шевчук, М. Новакович.