Подвала Валерій Давидович
Визначення і загальна характеристика
ПОДВА́ЛА Валерій Давидович (25. 04. 1932, м. Ростов-на-Дону, РФ — 05. 07. 2003, Київ) — композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Премія імені В. Косенка (2001). Член НСКУ. Закінчив Київську консерваторію (1960; кл. А. Штогаренка). Відтоді викладав у Київському музичному училищі. Писав здебільшого твори для дітей, розробив спеціальну методику виховання юних музикантів, започаткував при СКУ проведення Всеукраїнського конкурсу творчості юних композиторів (за надісланими поштою музичними творами). Власний творчий стиль П. — постромантизм з елементами фольклоризму. Серед учнів — О. Гелашвілі, Б. Працюк, В. Ракочі та ін. Мав записи на компакт-дисках. Автор методичного посібника «Давайте творити музику» (К., 1988).
Тв.: для симфонічного оркестру — Симфонія (1960; 2-а редакція — 1976), рондо «Гумореска» (1957); для скрипки з оркестром — Концерт (1967; 2-а ред. — 1975), Рапсодія (1953), «Думка-шумка» (1975); для духового оркестру — «Олімпійський марш» (1979), «Карпатські візерунки» (1980); для струнного квартету — «Український квартет» (1959; 2-а ред. — 1965); Фортепіанний квартет (1976); для скрипки і фортепіано — 6 пʼєс (1987); для фортепіано — Прелюдія і Фуга (1987), цикл дитчих пʼєс (1973—77); для виборного баяна — Партита (1981), Соната (1984), для труби й фотепіано — «Трембіта» (1986); хор «Аскольдова могила» (1956, слова В. Сосюри); романси; музика до радіопередач; музична гра для дітей «Відгадай-но!».
А. І. Муха, В. В. Кузик
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симфонічного оркестру — Симфонія (1960; 2-а редакція — 1976), рондо «Гумореска» (1957); для скрипки з оркестром — Концерт (1967; 2-а ред. — 1975), Рапсодія (1953), «Думка-шумка» (1975); для духового оркестру — «Олімпійський марш» (1979), «Карпатські візерунки» (1980); для струнного квартету — «Український квартет» (1959; 2-а ред. — 1965); Фортепіанний квартет (1976); для скрипки і фортепіано — 6 п’єс (1987); для фортепіано — Прелюдія і Фуга (1987), цикл дитчих п’єс (1973–77); для виборного баяна — Партита (1981), Соната (1984), для труби й фотепіано — «Трембіта» (1986); хор «Аскольдова могила» (1956, слова В. Сосюри); романси; музика до радіопередач; музична гра для дітей «Відгадай-но!».
Завантажити статтю
Людина 
