Панасюк Микола Володимирович

ПАНАСЮ́К Микола Володимирович (13. 03. 1943, с. Гаразджа Теремнівського, нині Луцького р-ну Волинської обл. — 05. 04. 2018, Луцьк, похований у рідному селі) — письменник. Член НСПУ (1989). Переможець літературного конкурсу «Коронація слова» (2001). Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (Київська обл., 1966), ВПШ у Києві (1979). Працював за фахом. Від 1976 — кореспондент луцької районної г. «Слава праці», очолював обласне літературне об’єднання «Гранослов», від 1998 — засновник і головний редактор г. «Вільна думка». У 1990-х рр. був начальником управління в справах преси Волинської облдержадміністрації. Дебютував наприкінці 1970-х рр. оповіданням «Вовки» у ж. «Радянська Україна». Автор повісті «Крутіж» (1984), книги «Терпкий смак істини» (1988; обидві — Київ), детективного роману «Біг» (Л., 2002), двотомника «Останнє зло. Пізні сльози» (Ж., 2011) та «Останнє зло. Царство болю» (Л., 2012), роману-дилогії «Я — Іван Франко» (Кн. 1–2, Лц., 2016–17). Окремі повісті та оповідання вміщені у колективних збірниках «Зорі над Стиром» (Лц., 1991; повість «Свята»), «Світязь» (вип. 1, К., 1992; оповідання «Шляхи-доріжки») тощо. П. засобами художнього слова досліджував глибинні філософські проблеми людини, вмів заглибитися у внутрішній світ особистості, помітити найтонші порухи людської душі. Автор не претендує на абсолютну істину, не робить викликів загальнолюдській моралі, а залишає читачу можливість самому розібратися у плетиві подій.

Рекомендована література

1. Данилюк В. Микола Панасюк: часом мені хочеться плюнути на все і піти дописувати романи… // Віче. 2003, 13 берез.;
   Google Scholar Internet
2. Рисак О., Лис В., Сизоненко О. Микола Панасюк // Волинь літературна: наші сучасники: Зб. Лц., 2010;
   Google Scholar Internet
3. Бідзюра А. Нова книга Миколи Панасюка // Регіон бандерівський. 2012. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю