Прикладного системного аналізу Інститут НАНУ та МОН України
Визначення і загальна характеристика
ПРИКЛАДНО́ГО СИСТЕ́МНОГО АНА́ЛІЗУ Інститут НАНУ та Міністерства освіти і науки України (ІПСА) — навчально-науковий комплекс. Історія ІПСА розпочинається 1988, коли з ініціативи В. Михалевича на базі кафедри математичних методів системного аналізу Київського політехнічного інституту (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут») започатковано підготовку системних аналітиків. У грудні 1990 за підтримки О. Кухтенка був створений НДІ міждисциплінарних досліджень. Від 1997 — ІПСА, що підпорядкований НАНУ та Міністерству освіти і науки України. Освітня компонента входить до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» як структурний підрозділ, а академічна складова залишається у сфері НАНУ. У структурі — 3 кафедри (математичних методів системного аналізу, системного проєктування, штучного інтелекту), 3 відділи (системної математики, математичних методів системного аналізу, прикладного нелінійного аналізу), підрозділи довузівської та курсової підготовки, Міжнародна кафедра ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика». Діють 5 наукових шкіл, які очолюють М. Згуровський (1997–2015 — директор; нині науковий керівник ІПСА), Н. Панкратова, Ю. Зайченко, А. Петренко й О. Новиков. Основні наукові напрями: розроблення методології системного аналізу, методів і засобів системної математики для розв’язання широкомасштабних міждисциплінарних завдань в різних галузях народного господарства; розвиток теорії нелінійного і багатозначного аналізу, нелінійних диференціально-операторних рівнянь, включень і варіаційних нерівностей, методів нескінченновимірного аналізу, теорії та методів оптимізації, теорії ігор, системної математики; розроблення теоретичних і прикладних основ глобального моделювання та сценарного планування процесів сталого розвитку і оцінювання сукупності головних загроз для якості і безпеки життя людей в рамках діяльності Світового центру даних «Геоінформатика і сталий розвиток» та міжнародної організації «Світова система даних» (WDS); розроблення нових методів та технологій штучного інтелекту і їх практичного застосування в задачах прогнозування, розпізнавання образів, прийняття рішень та інтелектуального аналізу даних в економіці, національній безпеці, промисловості, медицині та інших галузях; розроблення теорії і інструментарію сервісно орієнтованих обчислень для створення і підтримки прикладного програмного забезпечення шляхом композиції і управління окремими сервісами, розроблення та впровадження сервісно орієнтованої міждисциплінарної платформи інженерного колективного проєктування в грід/хмари середовищі. Видають міжнародний науково-технічний журнал «Системні дослідження та інформаційні технології». Кількість співробітників: 17 штатних наукових працівників, з них 1 академік і 1 член-кореспондент НАНУ, 3 доктори і 7 кандидатів наук; у структурі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» — 70 штатних науково-педагогічних працівників, з них 16 докторів і 40 кандидатів наук. Директор — П. Касьянов (від 2015).