ПРОКОПЕ́НКО Микола Антонович (01. 04. 1918, с. Будаївка, нині м. Боярка Фастівського р-ну Київської обл. — 26. 10. 1992, Київ) — майстер-рекон­структор та дослідник українського музичного інструментарію. Доцент (1979). Закінчив Київську консерваторію (1949, кл. гітари М. Геліса, диригува­н­ня — Ю. Тарнопольського; 1952, кл. симфонічного диригува­н­ня Н. Рахліна, М. Канерштейна). 1939–45 —соліст і хор­мейстер Ансамблю пісні і танцю прикордон­них військ Білоруської РСР. Від 1951 викладав у Київській консерваторії. Серед учнів — В. Третьякова, М. Давидов, Ю. Алексик, О. Злотник. П. зробив багато пере­кладень та інструментовок для оркестру народних інструментів, дворучних пере­кладень партитур для забезпече­н­ня на­вчального процесу в диригентських класах. Основну увагу зосередив на вдосконален­ні музичного інструментарію та ви­вчен­ні і осмислен­ні його історії. Зробив значний внесок у роз­виток та від­родже­н­ня народно-інструментального мистецтва України. Автор праці «Організаційні і методичні основи роботи оркестру народних інструментів у школі» (К., 1970).