Тарнопольський Юрій Іларіонович
ТАРНОПО́ЛЬСЬКИЙ Юрій Іларіонович (17. 04. 1912, с. Білорічиця, нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 10. 07. 2006, Київ) — диригент, фундатор народно-оркестрового професійного мистецтва. Професор. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський музично-драматичний інститут (1937; кл. М. Геліса). Працював у Київському музичному училищі викладачем домри, диригування, керував оркестром народних інструментів. Від 1939 — у Київській консерваторії: від 1955 — доцент, від 1968 — в. о. професора кафедри народних інструментів, водночас 1946—70 керівник оркестру народних інструментів. Серед учнів — С. Баштан, М. Білоконєв, К. Боровський, Г. Глотко, Р. Гусак, В. Гуцал, В. Ґданський, В. Ілляшевич, С. Крапива, В. Паньков, М. Прокопенко. Зробив перекладення для оркестру народних інструментів — «Козачок», «Фантазія для симфонічного оркестру» О. Даргомижського, перекладення партитур для фортепіано в 4 руки Симфонії А. Білошицького тощо.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Програма по диригуванню для музичних училищ. К., 1963; Програма навчально-студійної роботи у самодіяльному оркестрі народних інструментів. К., 1963; Бесіди-лекції, методичні поради диригентам. К., 1970; Клубний оркестр народних інструментів — методичні поради // Соц. культура. 1970. № 1, 6; Оркестр народних інструментів — методичні поради // Там само. № 11; Курс диригування оркестром народних інструментів для студентів музичних вузів. К., 1996.