ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Злотник Олександр Йосипович

ЗЛО́ТНИК Олександр Йосипович (15. 11. 1948, м. Тараща Київ. обл.) – композитор, музично-громадський діяч, педагог. Професор (2003). Народний артист України (1998). Член НСКУ (1985), НСКінУ (2003). Міжнар. премія ім. Сіді Таль (1998). Орден «За заслуги» 3-го (2003) та 2-го (2018) ступ., князя Ярослава Мудрого 4-го ступ. (2008). Лауреат низки всесоюз., всеукр. та міжнародних фестивалів і конкурсів. Закін. Київ. (1971; оркестр. ф-т, викл. І. Алексєєв, факультет оперно-симф. диригування, викл. М. Канерштейн) та Одес. (1983; факультет композиції і теорії музики, викл. О. Красотов, Т. Сидоренко-Малюкова) консерваторії. 1972–78 – викладач муз.-пед. факультету Пед. інституту; від 1999 – професор кафедри естрад. вокалу Університету культури і мистецтв; від 2009 – ректор Інституту музики ім. Р. Ґлієра (усі – Київ). Президент міжнар. фестивалю мистецтв «Слов’янський базар» (від 1999); голова Всеукр. громад. організації суб’єктів автор. та суміж. прав «Оберіг» (від 2002), Вищої Представниц. ради Всеукр. премії «Жінка третього тисячоліття» (2007), Нац. експерт. комісії з мист. питань (від 2009), журі 8-го міжнар. конкурсу ім. В. Горовиця (2010); фундатор і президент Міжнар. конкурсу ім. Д. Ойстраха (Одеса, 2004; 2006; 2008). Музика З. – незбагнен., невичерп. світ краси і поезії життя, відлуння спогадів, занурення у кохання і радість пізнання світу. Яскрава особистість композитора виявляється в усіх жанрах, в яких він працює, – симф., хор., театр. (справжнім відкриттям, новим поглядом на муз., сюжетну стилістику жанру був його знаменитий мюзикл «Екватор», 2003, лібрето О. Вратарьова). І, безперечно, З. є одним з найвідоміших і найвизначніших композиторів у пісен. жанрі. Стильовою ознакою його творчості (зокрема пісен.) є підґрунтя укр. фольклору, неабиякий талант до яскраво самобут. мелодійності, невгамовне прагнення не лише продовжити плідні традиції укр. пісні, а й кардинально оновити їх. З. – автор понад 2 тис. пісень, чимало з яких стали найулюбленішими для слухачів, зокрема «Родина», «Батько і мати» (обидві – сл. В. Крищенка), «Чуєш, мамо» (сл. М. Ткача), «Гай, зелений гай» (сл. Ю. Рибчинського), «Батьківська пісня» (сл. М. Мельникова), «Маки червоні» (сл. В. Герасимова), «Музика рідного дому» (сл. О. Вратарьова), «Святкова» (сл. О. Пики), «На березі життя» (сл. С. Галябарди), «Квіти лугові» (сл. Р. Рождественського). Пісні З. стають окрасою репертуару найвідоміших виконавців, серед яких – Й. Кобзон, В. Кікабідзе, Т. Ґвердцителі, В. Леонтьєв, О. Сєров, В. Толкунова, Н. Яремчук, В. Білоножко, І. Бобул, О. Білозір, Н. Шестакова, Н. Шестак, А. Кудлай, В. Зінкевич, П. Зібров, Т. Повалій, О. Тищенко, К. Бужинська, Н. Бучинська, Л. Сандулеса. Має записи на грамплатівках. Випустив низку аудіокасет та компакт-дисків.

Тв.: опера-дума «Сліпий» (за твором Т. Шевченка, 1988); балет «Суламіф» (2003); 10 мюзиклів (найвідоміші на лібрето О. Вратарьова – «Сорочинський ярмарок», 2006; «Кіт без чобіт», 2008); Концерт для труби та симф. оркестру (1983); симф. поема «Фестивальна» (1985); Концерт для симф. оркестру (1988); Клівленд. симф. (1989); інструм. хори на вірші Лесі Українки, Ю. Ярмиша; цикл романсів і вальсів «Прима-балерина» (1996, сл. О. Севастьянової); вокал. цикли на вірші Лесі Українки, Л. Мартинова; програми для мюзик-холів, вокал.-інструм. ансамблів; музика до кінофільмів.

Літ.: Білоус О., Мамчур І. Просвітницький жанр // КіЖ. 1989, 9 лип.; Чередниченко Е. Отечество нам поможет. Морально… // Киев. ведомости. 2000, 7 сен.; Кириндясов Г. «Все мы в этом мире странники, словно в небе облака» // Хрещатик. 2003, 2 верес.; Кузнецова Н. Олександр Злотник: «Усе на світі од любові…» // Київ. 2003. № 4; Салахова А. Ваш выход: маэстро Злотник // Golden City. 2006. № 11; Подлужная А. Диалоги с мастерами // День. 2007, 22 авг.; Конькова Г. «На березі життя». Олександр Злотник. К., 2008; 2010.

Г. В. Конькова

Основні твори

опера-дума «Сліпий» (за твором Т. Шевченка, 1988); балет «Суламіф» (2003); 10 мюзиклів (найвідоміші на лібрето О. Вратарьова – «Сорочинський ярмарок», 2006; «Кіт без чобіт», 2008); Концерт для труби та симф. оркестру (1983); симф. поема «Фестивальна» (1985); Концерт для симф. оркестру (1988); Клівленд. симф. (1989); інструм. хори на вірші Лесі Українки, Ю. Ярмиша; цикл романсів і вальсів «Прима-балерина» (1996, сл. О. Севастьянової); вокал. цикли на вірші Лесі Українки, Л. Мартинова; програми для мюзик-холів, вокал.-інструм. ансамблів; музика до кінофільмів.

Рекомендована література

  1. Білоус О., Мамчур І. Просвітницький жанр // КіЖ. 1989, 9 лип.;
  2. Чередниченко Е. Отечество нам поможет. Морально… // Киев. ведомости. 2000, 7 сен.; Кириндясов Г. «Все мы в этом мире странники, словно в небе облака» // Хрещатик. 2003, 2 верес.;
  3. Кузнецова Н. Олександр Злотник: «Усе на світі од любові…» // Київ. 2003. № 4;
  4. Салахова А. Ваш выход: маэстро Злотник // Golden City. 2006. № 11;
  5. Подлужная А. Диалоги с мастерами // День. 2007, 22 авг.;
  6. Конькова Г. «На березі життя». Олександр Злотник. К., 2008;
  7. 2010.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Злотник Олександр Йосипович / Г. В. Конькова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-16342. – Останнє поновлення : 2018.

Том ЕСУ:

10-й

Дата виходу друком тому:

2010

Дата останньої редакції статті:

2018

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

16342

Кількість переглядів цього року:

165

Схожі статті

Полоз
Людина  | 2024
В. С. Симоненко
Кравченко
Людина  |  Том 15 | 2014
Л. І. Каравацька
Гайдаренко
Людина  |  Том 5 | 2006
М. М. Абесинов

Нагору