Злотник Олександр Йосипович

ЗЛО́ТНИК Олександр Йосипович (15. 11. 1948, м. Тараща Київ. обл.) — композитор, музично-громадський діяч, педагог. Професор (2003). Народний артист України (1998). Член НСКУ (1985), НСКінУ (2003). Міжнародна премія ім. Сіді Таль (1998). Орден «За заслуги» 3-го (2003) та 2-го (2018) ступ., князя Ярослава Мудрого 4-го ступ. (2008). Лауреат низки всесоюз., всеукр. та міжнародних фестивалів і конкурсів. Закін. Київ. (1971; оркестр. ф-т, викл. І. Алексєєв, факультет оперно-симф. диригування, викл. М. Канерштейн) та Одес. (1983; факультет композиції і теорії музики, викл. О. Красотов, Т. Сидоренко-Малюкова) консерваторії. 1972–78 — викладач муз.-пед. факультету Пед. інституту; від 1999 — професор кафедри естрад. вокалу Університету культури і мистецтв; від 2009 — ректор Інституту музики ім. Р. Ґлієра (усі — Київ). Президент міжнар. фестивалю мистецтв «Слов’янський базар» (від 1999); голова Всеукр. громад. організації суб’єктів автор. та суміж. прав «Оберіг» (від 2002), Вищої Представниц. ради Всеукр. премії «Жінка третього тисячоліття» (2007), Нац. експерт. комісії з мист. питань (від 2009), журі 8-го міжнар. конкурсу ім. В. Горовиця (2010); фундатор і президент Міжнар. конкурсу ім. Д. Ойстраха (Одеса, 2004; 2006; 2008). Музика З. — незбагнен., невичерп. світ краси і поезії життя, відлуння спогадів, занурення у кохання і радість пізнання світу. Яскрава особистість композитора виявляється в усіх жанрах, в яких він працює, — симф., хор., театр. (справжнім відкриттям, новим поглядом на муз., сюжетну стилістику жанру був його знаменитий мюзикл «Екватор», 2003, лібрето О. Вратарьова). І, безперечно, З. є одним з найвідоміших і найвизначніших композиторів у пісен. жанрі. Стильовою ознакою його творчості (зокрема пісен.) є підґрунтя укр. фольклору, неабиякий талант до яскраво самобут. мелодійності, невгамовне прагнення не лише продовжити плідні традиції укр. пісні, а й кардинально оновити їх. З. — автор понад 2 тис. пісень, чимало з яких стали найулюбленішими для слухачів, зокрема «Родина», «Батько і мати» (обидві — сл. В. Крищенка), «Чуєш, мамо» (сл. М. Ткача), «Гай, зелений гай» (сл. Ю. Рибчинського), «Батьківська пісня» (сл. М. Мельникова), «Маки червоні» (сл. В. Герасимова), «Музика рідного дому» (сл. О. Вратарьова), «Святкова» (сл. О. Пики), «На березі життя» (сл. С. Галябарди), «Квіти лугові» (сл. Р. Рождественського). Пісні З. стають окрасою репертуару найвідоміших виконавців, серед яких — Й. Кобзон, В. Кікабідзе, Т. Ґвердцителі, В. Леонтьєв, О. Сєров, В. Толкунова, Н. Яремчук, В. Білоножко, І. Бобул, О. Білозір, Н. Шестакова, Н. Шестак, А. Кудлай, В. Зінкевич, П. Зібров, Т. Повалій, О. Тищенко, К. Бужинська, Н. Бучинська, Л. Сандулеса. Має записи на грамплатівках. Випустив низку аудіокасет та компакт-дисків.

Рекомендована література

1. Білоус О., Мамчур І. Просвітницький жанр // КіЖ. 1989, 9 лип.;
   Google Scholar Internet
2. Чередниченко Е. Отечество нам поможет. Морально… // Киев. ведомости. 2000, 7 сен.;
   Google Scholar Internet
3. Кириндясов Г. «Все мы в этом мире странники, словно в небе облака» // Хрещатик. 2003, 2 верес.;
   Google Scholar Internet
4. Кузнецова Н. Олександр Злотник: «Усе на світі од любові…» // Київ. 2003. № 4;
   Google Scholar Internet
5. Салахова А. Ваш выход: маэстро Злотник // Golden City. 2006. № 11;
   Google Scholar Internet
6. Подлужная А. Диалоги с мастерами // День. 2007, 22 авг.;
   Google Scholar Internet
7. Конькова Г. «На березі життя». Олександр Злотник. К., 2008;
   Google Scholar Internet
8. 2010.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю