СЕЛІВА́НОВА Олена Олександрівна (05. 12. 1961, м. Генічеськ Херсонської обл.) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1997), професор (2000). Закінчила Київський університет (1983). Працювала у Ніжинському педагогічному ін­ституті (Чернігівська обл., 1983–85); Черкаському університеті (1988–2023): декан факультету російської філології (1991–2001), професор кафедри загального та російського мово­знавства (1998–2009), завідувач кафедри теорії та практики пере­кладу На­вчально-наукового ін­ституту іноземних мов (2009–23). Наукові дослідже­н­ня з про­блем ономасіології, словотвору, граматики, когнітивної та комунікативної лінгвістики, лінгвістики текс­ту, фразеології, етнолінгвістики, лінгвокультурології, пере­кладо­знавства й лінгвометодології. Керівник наукової лінгвістичної школи, що роз­робляє про­блеми когнітивної та комунікативної лінгвістики. Авторка термінологічної енциклопедії «Сучасна лінгвістика» (2006) та «Лінгвістичної енциклопедії» (2009; 2011; обидві — Полтава).