Партія регіонів
ПА́РТІЯ РЕГІО́НІВ. Заснована 1997 на Установчому з’їзді у Києві як Партія регіонального відродження України, у тому ж році зареєстрована Міністерством юстиції України. Головою обраний В. Рибак. Партія проголосила необхідність не механічного маніпулювання суспільством, а дотримання еволюційності та спадкоємності у розбудові демократичної держави, прагматизму, а також ретельного вивчення і врахування думок та інтересів усіх політичних та громадських об’єднань, пошуку спільної позиції і порозуміння у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем заради взаємовигідного результату.
На парламентських виборах 1998 у багатомандатному окрузі партія отримала понад 241 тис. голосів виборців (0,9 %), у мажоритарних округах висунула 46 кандидатів, з яких 35 здобули перемогу. У ВР України створено депутатську фракцію «Відродження регіонів», програма діяльності якої спрямована на результативне втілення у життя стратегічних завдань Партії регіонального відродження України. На 2-му з’їзді партії (1999) прийнято її програму та ухвалено рішення про підтримку на президентських виборах 1999 кандидатури Л. Кучми. У червні 1999 партія підписала заяву про створення виборчого блоку політичних партій «Наш вибір — Леонід Кучма!», об’єднавши свої зусилля з низкою центристських політичних партій (Партією солідарності України, Партією труда, Всеукраїнською партією пенсіонерів, Політичною партією «За красиву Україну»). У липні 2000 голови цих 5-ти політичних партій оголосили про досягнення принципової згоди щодо об’єднання у єдину політичну силу, мотивуючи таке рішення тим, що роздробленість вітчизняних політичних партій зумовила їхній надзвичайно низький вплив на реальну ситуацію у державі.
У жовтні 2000 на засіданні вищої координаційної ради було прийнято рішення про назву нового політичного об’єднання — Партія регіонального відродження «Трудова солідарність України». Очолив новостворену партію тріумвірат співголів — В. Ландика, П. Порошенка та В. Рибака, до президії увійшли також М. Азаров, Г. Самофалов, Л. Черновецький і Ю. Звягільський. 2001 на позачерговому 3-му з’їзді Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» ухвалено рішення про зміну її назви на П. р. і обрано нового лідера, яким став М. Азаров. Він неодноразово публічно заявляв, що свою участь у політиці тісно координує з Президентом Л. Кучмою. У свою чергу, про підтримку П. р. заявив очільник Донецької обл. В. Янукович. Основні гасла партії: «Сильні регіони, багаті люди — сильна держава», «Російська мова як друга державна мова України», «Децентралізація влади», «Вступ до Європейського Союзу, при ефективній співпраці з СНД». 29 листопада 2001 голови 5-ти політичних партій — М. Азаров (П. р.), М. Гладій (Аграрна партія України), А. Кінах (Партія промисловців і підприємців України), В. Пустовойтенко (Народно-демократична партія), С. Тигіпко (Політична партія «Трудова Україна») — виступили із заявою, в якій оголосили про спільну участь у парламентських виборах 2002 у складі Виборчого блоку політичних партій «За Єдину Україну!» та підписали відповідну угоду. На 4-му (позачерговому) з’їзді партії 14 грудня 2001, серед інших, прийнято рішення про призупинення членства у партії на період виборчої кампанії з виборів народних депутатів України голови П. р. М. Азарова (на його прохання), лідером партії обрано В. Семиноженка.
На парламентських виборах 2002 пропрезидентський Виборчий блок політичних партій «За Єдину Україну!» набрав 11,77 % голосів виборців (посів 3-є місце). Ще 35 представників партії вибороли депутатський мандат у мажоритарних виборчих округах. У парламенті депутати-«регіонали» створили фракцію «Регіони України», що у листопаді 2002 разом із парламентською групою «Європейський вибір» висунули кандидатуру В. Януковича на пост Прем’єр-міністра України, а у грудні затвердили Програму діяльності КМ України «Відкритість. Дієвість. Результативність». Очоливши уряд, Прем’єр-міністр В. Янукович, Голова ВР України В. Литвин і представники 9-ти фракцій парламентської більшості підписали «Політичну угоду про співробітництво і солідарність». Станом на 2003 у лавах П. р. нараховувалося понад 560 тис. членів, які працювали у 27-ми регіональних, 680-ти районних і міських парторганізаціях, активно діяло молодіжне «крило» партії — Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Союз молоді регіонів України». У тому ж році на 5-му черговому з’їзді П. р. головою партії обрано В. Януковича, головою політради — М. Азарова, головою політвиконкому — В. Рибака.
2004 на 6-му з’їзді партія висунула свого лідера кандидатом у Президенти України, після поразки на президентських виборах В. Януковича перейшла в опозицію. Партія перемогла на парламентських виборах 2006, на яких посіла перше місце, набрала 32,14 % голосів і отримала 186 місць у ВР України 5-го скликання. У липні 2006 П. р. стала головною силою утвореної у парламенті правлячої антикризової коаліції (разом із Комуністичною і Соціалістичною партіями України), сформувавши у серпні 2006 уряд на чолі з В. Януковичем. 7 липня 2006 була підписана угода про створення нової, «антикризової» коаліції парламентської більшості. 4 серпня 2007 у Києві відбувся 10 ювілейний з’їзд (за участі 1055 делегатів), що затвердив список кандидатів у депутати з 450-ти осіб на позачергових парламентських виборах 30 вересня 2007. Окрім членів партії, список містив також прізвища лідерів СДПУ(о) (Н. Шуфрича і М. Папієва), Партії «Віче» (І. Богословської), Політичної партії «Трудова Україна» (В. Коновалюка), Республіканської партії України (Ю. Бойка), Партії промисловців і підприємців України (А. Кінаха). П. р. здобула 34,37 % голосів, посіла 1-е місце серед інших партій і блоків і отримала 175 місць у парламенті.
2010 В. Янукович переміг на президентських виборах. 11 березня 2010 П. р., Комуністична партія України, «Блок Литвина», декілька депутатів від «Блоку Юлії Тимошенко» і Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», позафракційні депутати створили нову коаліцію, що сформувала уряд, більше половини посад у якому одержали представники П. р. Після Революції гідності 2014 партія втратила свій політичний вплив і фактично припинила діяльність. Більшість її членів створила «Опозиційний блок», але зареєструвала його як нову політичну партію.
2023 за позовом СБУ та Міністерства юстиції України 8-й апеляційний адміністративний суд у Львові заборонив діяльність «Опозиційного блоку».