РУДА́ВСЬКИЙ Юрій Кирилович (10. 04. 1947, Львів — 21. 02. 2007, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1986), професор (1992), член-кореспондент АПНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007), премія імені С. Пекаря НАНУ (2003). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1994, 2001, 2005). Закінчив Львівський університет (1970). Працював 1973–80 у від­ділі статистичної теорії конденсованих станів (Львів), 1980–87 — у Львівському від­ділен­ні статистичної фізики (1986–87 — провід­ний науковий спів­робітник) Ін­ституту теоретичної фізики АН УРСР; 1987–88 — професор, 1988–2007 — завідувач кафедри вищої математики, 1991–2007 — ректор Національного університету «Львівська політехніка». Наукові дослідже­н­ня присвячені квантовій статистичній механіці та математичному моделюван­ню впорядкованих і не­впорядкованих конденсованих систем. Роз­робив сучасні математичні методи опису критичних явищ та фазових пере­ходів впорядкованих та топологічно-не­впорядкованих спінових систем (з І. Юхновським та І. Вакарчуком); статистичну теорію магнітних рідин (з І. Мриглодом); квантово-статистичну теорію реакційно-дифузійних процесів в системах «метал—газ» (з М. Токарчуком і П. Костробієм). Зробив значний внесок у роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня багато­ступеневої системи під­готовки фахівців в технічних вищих на­вчальних закладах.