Скрипник Лариса Григорівна

СКРИ́ПНИК Лариса Григорівна (21. 04. 1921, с. Єгорівка Єлисаветградського пов. Миколаївської губ., нині Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. — 13. 08. 2004, Київ) — мовознавець. Мати Володимира, бабуся Тараса Скрипників. Доктор філологічних наук (1974), професор (1981). Державна премія СРСР (1983). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1947). У 1947–49 викладала українську мову в Сумському педагогічному інституті; 1952–77 та 1987–91 працювала в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): 1953–55 — вчений секретар, старший науковий співробітник, 1987–91 — провідний науковий співробітник-консультант відділу лексикології та лексикографії; 1977–83 — завідувач кафедри галузевого бібліографознавства Київського інституту культури; 1991–95 — провідний науковий співробітник-консультант відділу лексикології та лексикографії Інституту української мови НАНУ (Київ). Наукові дослідження в галузі лексикографії, лексикології, фразеології, ономастики, лінгвостилістики. Співавторка та одна з редакторів «Українсько-російського словника» в 6-ти томах (1953–63), «Українсько-російського словника» (1964; 1971; 1975; 1976; 1984; 1986; 1990; 1999; 2004), «Словника мови Шевченка» у 2-х томах (1964), «Словника української мови» в 11-ти томах (1970–80), словника-довідника «Власні імена людей» (1986; 1996; 2005; усі — Київ).

Рекомендована література

1. Лариса Григорівна Скрипник // Мовознавство. 2004. № 4;
   Google Scholar Internet
2. Симоненко Л. Лариса Григорівна Скрипник // Лексикогр. бюл. 2005. Вип. 11;
   Google Scholar Internet
3. Скрипник Лариса Григорівна // Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 1930–2005. К., 2005;
   Google Scholar Internet
4. Гнатюк І. Відповідальність перед словом: професор Лариса Григорівна Скрипник // Укр. лексикографія в загальнослов’ян. контексті: Теорія, практика, типологія: [Зб. пр. до 90-річчя Л. Скрипник]. К., 2011.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю