Стешенко Ярослав Іванович
СТЕШЕ́НКО Ярослав Іванович (24. 03(06. 04). 1904, Київ — 11. 03. 1939, бухта Нагаєво, РФ) — бібліограф. Онук М. Старицького, син Івана та Оксани, брат Ірини Стешенків. Навчався на бібліотечних курсах (1920) та на факультеті профосвіти літературного циклу Київського ІНО (1920–21), закінчив Київський інститут народного господарства (1930). Від 1919 працював на книжковому складі Дніпросоюзу; 1920–22 і 1928–29 — у Всенародній бібліотеці України при ВУАН (перевіз книгозбірні й архіви М. Петрова і С. Голубєва); 1923–28 — в Українському науковому інституті книгознавства; водночас — секретар журналу «Бібліологічні вісті» (усі — Київ); від 1929 — в Українській книжковій палаті в Харкові: керівник сектору бібліографічної реєстрації, керівник кабінету українського дореволюційного друку. Співорганізатор, член ради, скарбник Українського бібліологічного товариства при ВУАН (1928–29), член Бібліографічної комісії НТШ у Львові (1923), Науково-дослідної комісії бібліотекознавства і бібліографії ВУАН. Дійсний член Російського бібліографічного товариства при Московському університеті (1928) та Ленінградського товариства бібліофілів (нині Санкт-Петербург, 1929). Завдяки ретельності й докладності опису бібліографічні праці С. є одним із найбільших досягнень української бібліографії часів «Розстріляного відродження», однак більшість із них не були опубліковані. 1921 він підготував «Бібліографію української бібліографії» (залишилася у рукопису), від 1923 працював над фундаментальним покажчиком видань, надрукованих 1798–1916 на території Російської імперії українською мовою. Уклав покажчики виданих творів і літератури про Г. Нарбута («Георгій Нарбут: Посмертна виставка творів, Каталог», 1926; доповнений покажчик мав увійти до пізнішого знищеного збірника 1932) та С. Маслова («Сергій Маслов», 1927; обидва — Київ), разом із М. Іванченком — «Систематичний каталог видань Всеукраїнської Академії наук» (К., 1930; Чікаґо, 1966). Працював над бібліографією історії українського друкарства (1925), українського дитячого друку 19 і 20 ст. (1928), готував список видавничих знаків (марок) та словник графіків і граверів для збірника, присвяченого сучасній українській графіці (1929). Свого дядька В. Степаненка, управителя книгарні «Киевской старины» 1899–1917, умовив написати спогади (доля рукопису невідома). Збирав слов’янські екслібриси, для нього самого екслібриси виконали В. Кричевський, О. Кульчицька, О. Сахновська, О. Усачов, Л. Хижинський. 1921 і 1923 був заарештований за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної організації (звільнений за відсутністю доказів), 1929 — у справі Спілки визволення України (1930 звільнений за відсутністю складу злочину). 1933 знову заарештований і висланий у Казахстан, де 1936 засуджений до виправно-трудових робіт. Загинув у концтаборі на Колимі. Реабілітований 1956. Бібліотеку С. родичі продали Державній бібліотеці СРСР у Москві.
Рекомендована література
- Білокінь С. Видатний український бібліограф Ярослав Стешенко, 1904–1939 // Наук. пр. НБУВ. Вип. 2. К., 1999;
- Набок С. Ярослав Стешенко: життєвий шлях і творчий доробок // Історичний журнал. 2008. № 2;
- Гураль О. Колекція екслібрисів Ярослава Стешенка // Пам’ятки України. 2014. № 10;
- Ярослав Стешенко: епістолярний монолог. Дрогобич, 2020.
Завантажити статтю
Людина 
