СОКОЛО́ВСЬКИЙ Олександр Іванович (27. 08(08. 09). 1892, с. Межиріч Лебединського пов. Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — 22. 05. 1974, Київ) — ботанік. Кандидат біо­логічних наук (1933, без захисту дисертації), професор (1946). На­вчався у Харківському університеті (1911–16), диплом кандидата природничих наук отримав у Київському вищому ін­ституті народної освіти (1923). Від 1918 працював у Київському університеті імені Т. Шевченка (1935–38 — декан біо­логічного факультету) та викладав ботаніку в інших вищих на­вчальних закладах Києва. 1938 висланий до Казах­стану, працював професором ботаніки Кизил-Ординського педагогічного ін­ституту, 1942–44 — обʼ­єд­наного українського університету. 1944 повернувся в Україну, при­значений професором і завідувачем кафедри вищих рослин Харківського університету. 1945–66 — завідувач від­ділу флори і рослин­ності, 1966–70 — консультант Центрального ботанічного саду АН УРСР (Київ; був одним із авторів проєкту його будівництва, провів значну роботу з каталогізації колекцій саду). Очолював числен­ні екс­педиції в різні регіони України та на Кавказ, де проводив спо­стереже­н­ня над рослин­ністю в природних умовах та керував збором посадкового і насін­нєвого матеріалу. Ви­вчав корисні рослини флори Середньої Азії, Алтаю і Далекого Сходу у звʼязку з уведе­н­ням їх у культуру. Наукові дослідже­н­ня з питань систематики, морфології рослин, геоботаніки, методики викла­да­н­ня біо­логії у школі. Працював над докторською дисертацією «Порівняльне ви­вче­н­ня роз­витку кореневих систем мезофітних та ксерофітних рослин­них асоціацій», однак не встиг завершити роботу.