ПАНЬКО́В Валерій Сергі­йович (02. 10. 1933, м. Сталін­град, нині Волго­град, РФ — 03. 07. 1999, Київ) — баяніст, диригент, педагог. Лауреат Республіканського конкурсу виконавців на народних інструментах (Київ, 2-а премія), 6-го Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1-а премія; обидва — 1957). Закінчив Київську консерваторію (1957; кл. баяна М. Геліса, диригува­н­ня — Ю. Тарнопольського). 1959–62 — артист Київської філармонії. Від 1962 —у Національній музичній академії України (Київ): від 1995— професор. Автор аранжувань для оркестру, ансамблів, баяна; серед них — увертюра до опери «Молода гвардія» Ю. Мейтуса, сюїта «Памʼяті Лесі Українки» А. Штогаренка (для тріо баяністів), «Українська сюїта» М. Чайкіна (для баяна), Концерт для голосу з орке­стром Р. Ґлієра (для оркестру народних інструментів). Серед учнів — А. Білошицький, В. Редя. Автор посібника «Гами, три­звуки, арпеджіо для виборного баяна» (К., 1982).